-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кащенко Дмитро Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>VileGecko
мНемає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 23:35, 9 жовтня 2023

Кащенко Дмитро Валерійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Вале́рійович Ка́щенко ( 24 серпня 1980, Царичанка (смт))— полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, заступник командувача спеціальних дій Сил спеціальних операцій ЗС України. Герой України.

Життєпис

Народився 24 серпня 1980 року у селищі Царичанка Дніпропетровської області у сім'ї робітника. Батько: Кащенко Валерій Павлович — 1955 року народження, водій одного із державних підприємств. Мати: Кащенко Ніна Григорівна — 1955 року народження, викладач історії. 1997 року закінчив Царичанську середню школу із золотою медаллю та вступив до Харківського гвардійського танкового командного училища, 2001-го — Харківський інститут танкових військ з відзнакою.

Після випуску направлений до селища Черкаське (Новомосковський район), — 87-й танковий полк, 93-ї механізованої дивізії, з 2002-го — у 93-й окремій механізованій бригаді. Проходив службу на посадах: командир взводу, командир роти, начальник штабу — перший заступник командира батальйону, командир батальйону.

Російсько-українська війна

Командир танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Під час проведення боїв на Донбасі 21 липня 2014 року зведеному підрозділу (4 бтгр, 93-ї ОМБр) Дмитра Кащенка поставлене бойове завдання: вибити противника із укріплень поблизу н.п. Піски — це дозволило б розблокувати Донецький аеропорт. Задля уникнення витоку інформації підполковник нікому не повідомив маршрут, яким висувався підрозділ. Основну групу очолив самостіно, другу — танк та БМП — капітан Олександр Лавренко.

Вступивши у візуальний контакт із противником, Дмитро Кащенко віддав наказ на відкриття вогню. Кілька танків увірвалися під міст, де знаходилися терористи і відразу відкрили по них кулеметний вогонь. Командирський танк вибрався на гору — для оцінки обстановки, навідник (Агафонов Родіон) побачив у кущах замасковану гармату, одним пострілом гармату з її розрахунком знищено. Головна бронегрупа атакувала терористичний укріпрайон (Блокпост «Республіка міст») з двох сторін, машини рухалися уступами — прикриваючи одна одну, піхота спішилася для штурму та зачистки позицій.

Загін капітана Лавренка вів бій з терористами на блокпосту поблизу «Вольво-центру», знищено танк, десятки терористів, два мінометні розрахунки — планували вдарити в тил основним силам тактичної групи. У тому бою капітан Лавренко загинув — підірвав себе разом з танком.

Підрозділ Дмитра Кащенка провів зачистку нижніх укріплень, зібрано багато трофеїв, серед них — великокаліберні кулемети, РПГ, та інше озброєння. Підполковнику доповіли, що екіпаж одного із танків, що вирвався вперед, потрапив під обстріли з РПГ та імовіно загинув. Але пізніше по мобільному телефону Кащенку зателефонував механік-водій (Вряшник Олександр) з підбитого танка, то доповів, що екіпаж живий та знаходиться у селі Первомайське. Дмитро Кащенко зібрав групу (до якої ввійшли Посохов Олег та Вовк Павло), та рушив на допомогу. Підполковник поставив завдання бойовим машинам та снайперам створити прикриття, його група вибивала терористів, які засіли в будинках. Після створення коридору підполковник зателефонував механіку-водію підбитого танка, та домовився, що вояки вийдуть у білих пов'язках.

Танкісти встигли добігти до своїх, по тому терористи зусібіч відкрили по них прицільний вогонь — з АГС-17, мінометів, автоматичної зброї, підрозділ ледь не опинився в класичній «підкові». Комбат негайно дав наказ на відхід, при відході кілька бійців були поранені, Дмитро Кащенко зазнав вісім поранень, в обидві ноги, втратив багато крові.

Проходив лікування в одному з медичних закладів. Доліковувався вдома під турботливим наглядом дружини. Після повернення з лікування продовжив службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади.

21 жовтня 2014 року під час підготовки до виходу колони 79-Ї окремої десантно-штурмової бригади до Донецького аеропорту для ротації підполковник Дмитро Кащенко зазнав другого тяжкого поранення. Був евакуйований спочатку до військового шпиталю м. Дніпро а згодом переведений до 2-го неврологічного відділення лікарні їм. Мечникова

Файл:Дмитро Кащенко після другого поранення. 21.10.2014 року, с. Піски, Донецька область.jpg
Дмитро Кащенко після другого поранення у с. Піски Донецької області. 21.10.2014 року

У вересні 2015-го року вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, який закінчив у березні 2017-го року. Заступник командира 17-ї окремої танкової бригади (2017—2019). Після випуску був призначений на посаду заступника командира 17-ї окремої танкової бригади[1][2].

У 2018 році мав честь брати участь у військовому параді з нагоди святкування Дня Незалежності України на чолі танкової коробки.

Файл:Дмитро Кащенко.jpg
Дмитро Кащенко очолює танкову коробку на військовому параді з нагоди святкування дня Незалежності України. 24.08.2018 рік, м. Київ. Фото: Олександр Шульман

Від вересня 2019 року призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади.[1][2][3]

У ході російського вторгнення в Україну 2022 року полковник Дмитро Кащенко успішно виконував бойові завдання в низці населених пунктів на Чернігівщині та Київщині, завдаючи противнику значних втрат. Під час виконання бойових завдань завжди був зі своїм особовим складом[4].

Нагороди

Почесні звання

Почесний громадянин Чернігівської області

Примітки

Джерела


Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ