-
Кітновський Олексій Володимирович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
|
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 05:03, 10 жовтня 2023
| Олексій Володимирович Кітновський | |
|---|---|
 Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олексі́й Володи́мирович Кітно́вський (Шаблон:ДС — Шаблон:ДС) — старший лейтенант Збройних сил України.
Життєвий шлях
У часі війни — військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади.
Після поранення в зоні бойових дій Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений до тубдиспансеру — підозра на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12 днів перебування в комі Олексій помер у лікарні швидкої допомоги міста Миколаєва.
Похований 15 вересня 2014-го на кладовищі Гаразджа, Луцький район.
Без Олексія лишились мама Світлана Сергіївна, дружина Тетяна та дочка Ірина
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- «За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» — відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).