-
Панчишин Андрій Зіновійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 15:57, 13 грудня 2022
Шаблон:Інші значення Шаблон:Музикант
Андрі́й Зіно́війович Панчи́шин (22 березня 1959, Львів — 11 жовтня 2015[1], Київ[2]) — український бард, журналіст, поет, громадський діяч. Лауреат першого фестивалю «Червона рута» (1989, Чернівці). Депутат Львівської облради народних депутатів першого демократичного скликання (1991–1994).
Життєпис
1981 — закінчив Львівський торгово-економічний інститут (інженерно-економічний факультет)
У першій половині 1980-х років почав писати власні пісні (зокрема, польською мовою) й виконував їх під гітару[1].
1986 — розпочав публічні виступи (під маркою львівського «Клубу творчої молоді»)[1].
1987 — разом з Віктором Морозовим і Юрієм Винничуком заснував львівський театр-студію «Не журись!»[1].
1992–1994 — редактор відділу інформації газети «Ратуша» (Львів)
1994—1995 — кореспондент «Медичної газети України»
1996 — кореспондент «Експрес-газети» (Львів)
Січень-травень 1997 — кореспондент відділу культури газети «День» (з того часу постійно проживав у Києві[3].
Травень 1997 — травень 1998 — провідний спеціаліст прес-відділу Фонду державного майна України.
З 1998 — редактор відділу інформації газети «Час».
2005 — разом з Віктором Морозовим і Юрієм Винничуком здійснив проект з відродження старих львівських батярських пісень і створення нових у батярському стилі. Їх виконували Віктор Морозов і «Батяр-бенд». 2014 року поет-бард видав свої «батярські» тексти у збірці «На вулиці Батярській». У продажу вона так і не з'явилася[1].
Грудень 2013 — січень 2014 — учасник Євромайдану, під час якого застудився й отримав «проблеми з нирками»; у цей же час у співавторстві з Віктором Морозовим створив аудіоальбом «Реффолюція»[4].
Володів польською мовою.
Тіло кремували, прах 21 жовтня поховали на полі № 2 Личаківського цвинтаря.[3]
Творчий доробок
- збірки поезій «Пісні» (1989)(видана в Торонто(Канада), є в бібліотеці ім. Стефаника у Львові як дарунок), «Другий голос» (1990) видавництво «Молодь» в серії «Перша книжка поета» ~50 ст.,формат <А5, «На вулиці Батярській» (2014)видавець"Автограф", Киів,2013 р.,104с.,146×206 мм, м'яка палітурка, ISBN 966834907-1[5]
- сценарій музичного фільму «Не журись» (1989), музичної радіовистави «Три хрести» (1993), (солісти Наталя Мирна та Віктор Царан).
- авдіоальбоми «Звідкіля ідеш…» (1991), «Реффолюція» (2014)
Примітки
Джерела
- Винничук Ю. Батяр з Пекарської // Zbruč. — 2015. — 13 жовт.
- Прітченко О. Андрія Панчишина кремували // Газета по-українськи. — К., 2015. — № 86 (1838, 27 жовт.). — С. 21.
- Юзич І. Бард і суспільство // Zbruč. — 2015. — 14 жовт.
Посилання
- Панчишин Андрій Зіновійович
- Віктор Морозов, Андрій Панчишин — Реффолюція (2014) [MP3] | Folk / Bard
- Пісні В.Морозова й А.Панчишина
- Музика у стилі Майдан // zik.ua, 8.01.2014
- Помер поет і бард Андрій Панчишин // zaxid.net, 12.10.2015
- Молитва / музика В. Морозова, слова А. Панчишина.
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Юрій Винничук. Батяр з Пекарської // Zbruch, 13.10.2015
- ↑ У Києві помер поет і бард зі Львова Андрій Панчишин
- ↑ 3,0 3,1 Оксана Прітченко. Андрія Панчишина кремували… — С. 21.
- ↑
http://zik.ua/ua/analytics/2014/01/08/muzyka_u_styli_maydan_451447
- ↑
www.umka.com.catalog