-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мединський Олександр Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>OptemistGuy
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:09, 10 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці Мединський Олександр Володимирович (17 січня 1981, Харків, Українська РСР, СРСР) — російськомовний активіст, відеоблогер з Харкова. Власник YouTube-блогу Open Ukraine. В минулому — член забороненого в Україні російського об'єднання «Євразійський союз молоді».

За деякими повідомленнями, у 2014—2016 роках брав участь у російсько-українській війні на боці українських сил, був в.о. заступника командира добровольчого формування «Печерськ», після того солдатом 8-го окремого полку спеціального призначення. Після звільнення з лав Зброєних сил у 2016 році розпочав медіаактивність, неодноразово робив одіозні заяви проти Збройних сил України, які згодом активно поширювалися в російських медіа.

З 2017 року внесений до бази Миротворця.

Біографія

Народився у Харкові 17 січня 1981 року.[1][2]

В 2005 році був головою харківського філіалу Євразійського союзу молоді, організації російського шовініста Олександра Дугіна.[1][2]

Був членом «Братства» Дмитра Корчинського.[1][2]

Євромайдан

Згідно з даними видання «Букви», у грудні 2013 року Олександр Мединський організував постачання тітушок з Харкова на 94-й виборчий округ у Київській області. Там відбувалися довибори, і тітушки були залучені до фальсифікацій на користь кандидата від «Партії регіонів» Руслана Бадаєва.[3]

За даними Євгена Карася, Мединський під час Євромайдану вів відеоблог, ходив по акціях та провокував активістів, що виступали проти Януковича.[4]Шаблон:Неякісне джерело

Війна на сході

Виконував обов'язки заступника командира добровольчого формування «Печерськ». 11 лютого 2015 року організував поставку на фронт великої партії волонтерської допомоги[5]. Після розпуску формування «Печерськ», служив у лавах Збройних сил України. За неперевіреною інформацією, у 3-му полку спецпризначення.[4]Шаблон:Неякісне джерело

Демобілізувався у 2016 році.[6]

Конфлікт з власниками незаконно встановлених МАФів

У квітні 2015 року Олександр Мединський, як голова організації «Печерська самооборона» був знятий у сутичці із власником мобільної точки з продажу кави. За даними видання «Подробности», Мединський вимагав грошей від власників точок в районі станції метро Арсенальна.[7] Згідно з розслідуванням видання «Букви», організація «Самооборона Печерська» Мединського тісно пов'язана із організаціями «Білий молот» і «Наждак» Олега Шеремета. До складу цих двох організацій входило багато членів «Самооборони».[8] Однак на сайті Печерської районної адміністрації ця інформація була спростована. Дії Печерської самооборони виявилися узгодженими з працівниками комунальних служб та адміністрацією Печерського району[9][10][11].

Медіадіяльність

Після звільнення з лав ЗСУ заснував YouTube-канал Open Ukraine, заяви звідки широко тиражувала російська пропаганда.[12]

У лютому 2017 року зробив заяву, що на Донбасі російська армія відсутня, а у Рівненські області люди «гинуть сотнями», маючи на увазі конфлікт із незаконного видобутку бурштину.[6]

У 2018 році зробив заяву, що має докази використання хімічної зброї Збройними силами України. У цій заяві він звертався до президента США Дональда Трампа.

Станом на травень 2018 року шукав політичного притулку у Фінляндії, де йому надавав підтримку Йохан Бекман, керівник представництва маріонеткової ДНР у Фінляндії.[12]

24 серпня 2019 року взяв участь у телевізійному ток-шоу «Окопная правда» на російському державному телеканалі «Россия 24». На ток-шоу були також присутні 3 бойовики російських окупаційних корпусів, які російською стороною називаються як війська ЛНР та ДНР, Мединський же разом з двома іншими чоловіками представилися як українські бійці. Шоу було побудоване як пошук примирення між українськими військовиками і бойовиками. Особи двох учасників шоу, які представилися українськими військовими були також ідентифіковані: Олексій Грживач виявився польовим кухарем в ЗСУ, а Віталій Плошкін — одним з авторів проросійського пропагандистського сайту «Антифашист».

Примітки

Посилання

Інтерв'ю