-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Павлюк Олександр Олексійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(→‎Життєпис: Виправлена описка)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:12, 10 жовтня 2023

Шаблон:Державний діяч

Олекса́ндр Олексі́йович Павлю́к (Шаблон:Н 20 серпня 1970, м. Новоград-Волинський) (нині Звягель) — український військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України. Герой України (2022).

Командувач Об'єднаних сил28 липня 2021[1] до 15 березня 2022[2] року). Голова Київської ОДА15 березня[3] до 21 травня 2022 року). Перший заступник міністра оборони України (з 14 лютого 2023 року)[4]. Член Ставки Верховного Головнокомандувача (з 6 березня 2023 року)[5].

Життєпис

Олександр Павлюк народився 20 серпня 1970 року в місті Новоград-Волинський Житомирської області.

Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2004, 2017).

Служив командиром танкового взводу 47 гвардійської танкової дивізії (1991—1993; с. Гіллерслебен, Німеччина); командиром танкової роти (1993—1997, 30 тд), заступником начальника штабу танкового полку (1997—1999), командир танкового батальйону (1999—2003), заступником командира бригади (2005—2006) м. Новоград-Волинський на Житомирщині; командиром українського миротворчого контингенту в Косові (2006—2007)[6], начальником штабу 30 омбр (2007-2010).

У 2010—2015 роках став командиром 24 окремої механізованої бригади (м. Яворів Львівської області). З березня 2014 був залучений до відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей. У червні 2014 року окремі підрозділи 24 бригади разом з 95, 79 та 72 бригадами ЗСУ взяли участь у захопленні та утриманні 240-кілометрової ділянки українського кордону (Амвросіївка-Ізварине). 11 липня 2014 року бригада понесла важкі втрати в результаті ракетної атаки російських військ під Зеленопіллям. 6-7 серпня частини бригади, що утримували ввірені рубежі поблизу Должанського та на інших ділянках південної оперативної зони, взяли участь у так званому «Ізваринському прориві» — виведенні українських підрозділів із часткового напівоточення вздовж україно-російського кордону. Завдяки вмілим та рішучим діям особового складу вихід відбувся у визначені терміни, з мінімальними втратами. Після відновлення сил та доукомплектування бригада під командуванням Олександра Павлюка повернулася до виконання завдань за призначенням на сході України.

У лютому 2015 року полковник Олександр Павлюк поступив на навчання в Національний університет оборони ім. І.Черняхівського, передавши командування бригадою своєму наступнику, полковнику Шевченку Анатолію Михайловичу.

У березні 2017, закінчивши навчання стратегічного рівня, став командувачем військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України[7][8]. Влітку 2020 був призначений начальником підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України[9].

Від 28 липня 2021 до 15 березня 2022 року — командувач Операції об'єднаних сил.

Наприкінці січня 2022 року генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв'ю британській газеті The Times назвав величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння в 1994 році. Як досвідчений бойовий командир, він точно передбачив орієнтовну дату повномасштабного нападу військ РФ на суверенну Україну і встиг підготувати підпорядковані підрозділи до ефективного спротиву.

Перебуваючи на посаді командувача ООС, він керував обороною населених пунктів на сході України. Ведучи тяжкі бої з переважаючими силами противника, військові частини Об'єднаних сил ЗСУ втримували Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасну та інші міста Донецької та Луганської областей. Місто Маріуполь, заблоковане військами РФ, продовжувало оборонятися, незважаючи на артилерійські обстріли, ракетні удари та авіаційні бомбардування російських окупантів по мирних мешканцях цього українського міста.

Від 15 березня до 21 травня 2022 року — голова Київської ОВА. Саме Олександру Павлюку доручена організація оборони та забезпечення столиці України — міста Києва. Станом на початок квітня 2022 року спільними зусиллями підрозділів, задіяних в обороні міста, противника вдалося відтіснити від Києва на декілька десятків кілометрів на всіх напрямках.

14 лютого 2023 року рішенням Кабінету міністрів України призначений першим заступником міністра оборони України[10].

6 березня 2023 року Указом Президента № 129 введений до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача[5].

Нагороди та відзнаки

  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (4 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[11].
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[12].
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (6 грудня 2012) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[13].
  • медаль «За військову службу Україні» (4 грудня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України[14].
  • подяки голови Кабінету Міністрів України (24 серпня 2007) — з нагоди Дня незалежності України та 750-річчя першої літописної згадки про Новоград-Волинський[15].

Військові звання

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:У соціальних мережах


Шаблон:Керівники Київської області Шаблон:Портали

Шаблон:Герої України Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Нк