Т

Т — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає глухий ясенний проривний [t], глухий ретрофлексний проривний [ʈ]. Присутня в усіх кириличних абетках. У сучасній українській мові — 23-а літера абетки, позначає глухий ясенний проривний (шумний зімкнений пеплорредньоязиковий приголосний). Може бути твердим (талант) і м'яким (вість).

Звуки

• [t] (т) — глухий ясенний проривний
• [ʈ] (твердий т) — глухий ретрофлексний проривний (шведська, норвезька, індійські мови)
• [t̪] (твердий т) — глухий зубний проривний

Історія

За формою накреслення — трохи видозмінена кирилична літера, що походить з грецької.

Таблиця кодів

Кодування	Регістр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1058	0422	002042	00000100 00100010
	Мала	1090	0442	002102	00000100 01000010
ISO 8859-5	Велика	194	C2	302	11000010
	Мала	226	E2	342	11100010
KOI 8	Велика	244	F4	364	11110100
	Мала	212	D4	324	11010100
Windows 1251	Велика	210	D2	322	11010010
	Мала	242	F2	362	11110010

Література

• Шаблон:УРЕ
• Півторак Г. П. Т // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела

• Шаблон:СУМ-11

Шаблон:Український правопис Шаблон:Українська мова