-
Чорногуз Ярина Ярославівна: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>Perohanych Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Othernames|Чорногуз}} | {{Othernames|Чорногуз (значення)|Чорногуз}} | ||
{{Військовик2 | {{Військовик2 | ||
| ім'я = Ярина Чорногуз | | ім'я = Ярина Чорногуз | ||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| командування = | | командування = | ||
| битви = [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]] | | битви = [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]] | ||
| нагороди = {{ряд2|{{Медаль За врятоване життя}} }} | | нагороди = | ||
{{ряд2|{{Медаль За військову службу Україні}} }} | |||
{{ряд2|{{Медаль За врятоване життя}} }} | |||
}} | }} | ||
'''Ярина Ярославівна Чорногуз''' ({{н}} [[18 травня]] [[1995]], м. [[Київ]], [[Україна]]) — [[українці|українська]] [[поет]] | '''Ярина Ярославівна Чорногуз''' ({{н}} [[18 травня]] [[1995]], м. [[Київ]], [[Україна]]) — [[українці|українська]] [[поет|поетеса]], [[Волонтерство|волонтерка]], [[військовослужбовець|військовослужбовиця]], [[Морська піхота|морський піхотинець]], військовий медик, [[Розвідувальна діяльність|розвідниця]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни Ч|учасниця російсько-української війни]]. Донька українського поета, музиканта (кобзаря-бандуриста), журналіста і громадського діяча [[Чорногуз Ярослав Олегович|Ярослава Чорногуза]], онука українського письменника [[Чорногуз Олег Федорович|Олега Чорногуза]]<ref>[https://33kanal.com/news/81448.html Ярина Чорногуз — онука вінницького «класика» літератури Олега Чорногуза, звернулась до президента Зеленського (відео)] // 33-й. — 2020. — 14 лютого.</ref>. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Рядок 41: | Рядок 39: | ||
Служила парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «[[Медичний батальйон «Госпітальєри»|Госпітальєри]]». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця. | Служила парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «[[Медичний батальйон «Госпітальєри»|Госпітальєри]]». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця. | ||
Виховує | Виховує дочку Орисю<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-63169023 «Пішла на фронт, щоб пережити втрату коханого»]. [[BBC News#BBC News Україна|BBC Україна]]. 15.10.2022</ref>. | ||
== Творчість == | == Творчість == | ||
Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020)<ref>''Ірина Головай'', [http://slovoprosvity.org/2022/01/10/yak-vyhynaiet-sia-voienne-kolo/ Як вигинається воєнне коло] // Слово Просвіти. — 2022. — 10 січня.</ref><ref>[https://nashformat.ua/products/yak-vygynaetsya-voenne-kolo-922745 Книга «Як вигинається воєнне коло»] // Наш формат.</ref> | Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020; коханому [[Сорочук Микола Васильович|Миколі Сорочуку]] («Красний»), який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера)<ref>''Ірина Головай'', [http://slovoprosvity.org/2022/01/10/yak-vyhynaiet-sia-voienne-kolo/ Як вигинається воєнне коло] // Слово Просвіти. — 2022. — 10 січня.</ref><ref>[https://nashformat.ua/products/yak-vygynaetsya-voenne-kolo-922745 Книга «Як вигинається воєнне коло»] // Наш формат.</ref><ref>[https://nlu.org.ua/event.php?id=1661 Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого]</ref>, «[dasein: оборона присутності]» (2023)<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/530035-arina-cornoguz-pro-tih-hto-viddae-zitta-na-fronti-treba-govoriti-vze-zaraz/ |title=Ярина Чорногуз: «Про тих, хто віддає життя на фронті, треба говорити вже зараз» |author=[[Софія Челяк]] |date=2023-07-17 |website=Суспільне Культура |publisher= |access-date=2023-07-18 |quote= |language= }}</ref>. | ||
== Нагороди == | == Нагороди та відзнаки == | ||
* медаль «[[Медаль «За врятоване життя»|За врятоване життя]]» (19 травня 2022) — ''за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{УПУ|349/2022|19 травня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/349/2022#Text}}</ref> | * медаль «[[Медаль «За військову службу Україні»|За військову службу Україні]]» (2 березня 2023) — ''за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку''<ref>{{УПУ|122/2023|2 березня 2023|Про відзначення державними нагородами України|link=https://www.president.gov.ua/documents/1222023-45989}}</ref>; | ||
* лауреатка IV премія літературного конкурсу видавництва «[[Смолоскип (видавництво)|Смолоскип]]» (2020) — ''за збірку «Як вигинається воєнне коло»''<ref>[http://www.smoloskyp.org.ua/laureaty-literaturnogo-konkursu/ Лауреати літературного конкурсу] // Смолоскип.</ref>. | * медаль «[[Медаль «За врятоване життя»|За врятоване життя]]» (19 травня 2022) — ''за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{УПУ|349/2022|19 травня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/349/2022#Text}}</ref>; | ||
* лауреатка IV премія літературного конкурсу видавництва «[[Смолоскип (видавництво)|Смолоскип]]» (2020) — ''за збірку «Як вигинається воєнне коло»''<ref>[http://www.smoloskyp.org.ua/laureaty-literaturnogo-konkursu/ Лауреати літературного конкурсу] // Смолоскип.</ref>; | |||
* у 2021 році увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок України від журналу «[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]]»<ref>[https://focus.ua/uk/ratings/486307-100-samyh-vliyatelnyh-zhenshchin-ukrainy-po-versii-zhurnala-fokus-2021/list/2962/yarina-chornoguz Ярина Чорногуз в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус" 2021»] // Фокус.</ref>. | |||
== Примітки == | == Примітки == |
Версія за 12:45, 16 серпня 2023
Ярина Чорногуз Ярина Ярославівна Чорногуз | |
---|---|
Старший матрос Шаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Ярина Ярославівна Чорногуз (Шаблон:Н 18 травня 1995, м. Київ, Україна) — українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, військовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Донька українського поета, музиканта (кобзаря-бандуриста), журналіста і громадського діяча Ярослава Чорногуза, онука українського письменника Олега Чорногуза[1].
Життєпис
Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в місті Києві.
Закінчила факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2019, магістр).
У 2010-х роках була активісткою Громадянського руху «Відсіч».[2][3] Учасниця Революції гідності. Координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25»[4][5], організаторка акції «Весна на граніті».[6]
Служила парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця.
Виховує дочку Орисю[7].
Творчість
Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020; коханому Миколі Сорочуку («Красний»), який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера)[8][9][10], «[dasein: оборона присутності]» (2023)[11].
Нагороди та відзнаки
- медаль «За військову службу Україні» (2 березня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[12];
- медаль «За врятоване життя» (19 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[13];
- лауреатка IV премія літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2020) — за збірку «Як вигинається воєнне коло»[14];
- у 2021 році увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок України від журналу «Фокус»[15].
Примітки
Джерела
- З окопів Донбасу в Пентагон і назад. Морпіх Ярина Чорногуз — про свій досвід бойової медички і дипломатки // Новинарня. — 2022. — 5 жовтня.
- Ю. Добуш, «Війна — наша доля»: Інтерв'ю з Яриною Чорногуз // apofenie. — 2022. — 2 червня.Шаблон:Ref-en
- «Чи зрозуміли ви всі, яка це розкіш ходити українською землею? Мені дуже боляче за території, що зараз в окупації», — морпіх 503-го батальйону Ярина Чорногуз. Відео // Цензор.нет. — 2022. — 30 травня.
- М. Прус, К. Голубчик, «Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз. Інтерв'ю // Голос Америки. — 2022. — 14 квітня.
- О. Княжик, В армії повинні бути люди, які мають бойовий досвід і мотивацію — розвідниця Ярина Чорногуз // Gazeta.ua. — 2021. — 27 грудня.
- Я. Радченко, Жінки в морській піхоті: досвід Ярини Чорногуз // Explainer. — 2021. — 1 липня.
Посилання
- Єлизавета Гончарова, Ярина Чорногуз: «Протест — це інтелектуальний акт, що має сприяти розвитку» // Тиждень. — 2020. — 1 травня.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Ярина Чорногуз — онука вінницького «класика» літератури Олега Чорногуза, звернулась до президента Зеленського (відео) // 33-й. — 2020. — 14 лютого.
- ↑ Перший проректор Вінницького національного аграрного університету: “Що ти, задрочений, знімаєш?” (ВІДЕО). Майдан. 17.07.2013
- ↑ 39-а стаття Конституції чудово все регулює – активістка. Радіо Свобода. 26.06.2013
- ↑ Ярина Чорногуз // Громадське радіо.
- ↑ Мовомарафон-25 — як перейти на українську за 3,5 тижні? // Громадське радіо. — 2016. — 14 серпня.
- ↑ Місяць «Весни на граніті»: як ізсередини виглядає акція під ОП, започаткована Яриною Чорногуз. Новинарня. 13.04.2020
- ↑ «Пішла на фронт, щоб пережити втрату коханого». BBC Україна. 15.10.2022
- ↑ Ірина Головай, Як вигинається воєнне коло // Слово Просвіти. — 2022. — 10 січня.
- ↑ Книга «Як вигинається воєнне коло» // Наш формат.
- ↑ Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
- ↑
https://suspilne.media/530035-arina-cornoguz-pro-tih-hto-viddae-zitta-na-fronti-treba-govoriti-vze-zaraz/
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Лауреати літературного конкурсу // Смолоскип.
- ↑ Ярина Чорногуз в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус" 2021» // Фокус.