-
Суховецький Андрій Олександрович: відмінності між версіями
ua>VoidWanderer (через шаблон) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 06:58, 15 жовтня 2023
Суховецький Андрій Олександрович | |
---|---|
Генерал-майорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрій Олександрович Суховецький (25 червня 1974[1] — 28 лютого 2022, під Маріуполем, Донецька область, Україна) — російський військовик, генерал-майор Збройних сил РФ, заступник командувача 41-ї загальновійськової армії (2021—2022), командир 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії (2019—2021). Загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
Біографія
Суховецький Андрій Олександрович народився 25 червня 1974 року.
У 1995 році закінчив Рязанське вище повітрянодесантне командне училище.
У 2008 році брав участь у військових операціях на Північному Кавказі та у Південній Осетії під час російсько-грузинської війни.
У 2009 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.
З 2013 по 2014 роки — командир 217-го гвардійського парашутно-десантного полку. У його складі брав участь у захопленні Криму Росією[2].
Надалі брав участь у Військовій операції Росії у Сирії[2].
У 2018 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
2019 року призначений командиром 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії[3]. Указом Президента Росії № 769 від 10 грудня 2020 року присвоєно військове звання генерал-майора[4].
З листопада 2021 року — заступник командувача 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу.
3 березня стало відомо, що він загинув 28 лютого 2022 року під Маріуполем під час російського вторгнення в Україну[2][5][1][6]. 4 березня Володимир Путін особисто визнав смерть Суховецького[7]. Він став першим російським генералом, чию загибель офіційно визнала російська влада. Військовий історик Джек МакКолл зазначає, що Суховецький є другим російським генералом, який був убитий безпосередньо внаслідок бою з українцями після ліквідації вояками УПА радянського генерала Миколи Ватутіна в 1944 році[8][9].
Нагороди
- 2 ордени Мужності
- Орден «За військові заслуги»
- Медаль «За відвагу»
- Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (20 років служби)
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
- Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня
- Медаль «За службу на Північному Кавказі»
- Медаль «За повернення Криму»
- Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»
Див. також
Примітки
Посилання
Шаблон:БібліоінформаціяШаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014)
- ↑ 1,0 1,1 Гвардии полковник Андрей Суховецкий принял Боевое знамя 7-й десантно-штурмовой дивизии из рук командующего ВДВ
- ↑ 2,0 2,1 2,2
https://www.newsweek.com/russia-ukraine-sukhovetsky-conflict-1684441
- ↑ У новороссийских десантников — новый командир
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 10.12.2020 г. № 769. «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и высшего специального звания»
- ↑
https://www.svoboda.org/a/zvonite-v-fsb-v-rossiyu-poshli-pervye-pohoronki/31733576.html
- ↑
https://www.bbc.com/ukrainian/features-60767829
- ↑
https://www.independent.co.uk/news/world/europe/andrei-sukhovetsky-russian-general-killed-b2029363.html
- ↑
https://www.knoxnews.com/story/opinion/2022/03/11/ghosts-ukraine-putin-adds-nations-bloody-history/9446844002/
- ↑
https://www.kentstateuniversitypress.com/author/jack-mccall/
- Персоналії за алфавітом
- Уродженці Мелітополя
- Учасники російсько-грузинської війни (2008)
- Випускники Військової академії Генштабу
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Випускники Рязанського повітряно-десантного командного училища
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Російські військовики, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники битви за Маріуполь (2022)