Заболотний Семен Федорович

Заболотний Семен
отаман
Шаблон:Wikidata/p373

Семен Федорович Заболотний (Шаблон:Н 1894 — Шаблон:† 1922) — український військовий діяч часів російсько-української війни 1918–1922 р.р., організатор антибільшовицького повстанського руху на Одещині, командир полку Чорних гайдамаків, начальник 5-го повстанського району Повстанської армії УНР, ватажок «Чорноморського повстанського козацького війська».

Життєпис

Народився у місті Ананьїв Херсонської губернії, нині Одеської області. За іншими даними — в селі Тридуби Балтського повіту (нині Кривоозерського району Миколаївської області) у родині волосного писаря. Точна дата народження невідома. Сучасники отамана оповідають, що він народився 1892 (за іншими джерелами 1894), служив єфрейтором у кінній гвардії російської армії, брав участь у Першій світовій війні, де відзначився хоробрістю.

Лютнева революція 1917 року висунула С. Заболотного в число найбільш знаних людей Балтського повіту — земляки поважали його за те, що він був серед ініціаторів справедливого росподілу між селянами колишніх поміщицьких земель. Принципове відстоювання прав селянства додавали йому авторитету і підтримку населення. У другій половині 1919 року С. Заболотний формує збройне угруповання повстанців і очолює боротьбу проти білих і червоних. Від 1919 року Семен Заболотний відомий як командир полку Чорних гайдамаків, ватажок Балтсько-Ольгопільського повстанського загону, полковник, організатор і командир Наддніпрянської бригади четвертої повстанської дивізії війська УНР.

У січні 1920 року він власними наявними силами очистив від білогвардійців-денікінців Балтський повіт і виступає керівником і координатором більшості українських повстанських загонів в Одеській і частині Подільської губернії.

Після встановлення на Одещині влади більшовиків, у 1920 році почалися примусові реквізиції і продрозверстка, жорстокі грабунки, контрибуції і розстріли заручників з числа тих, хто не хотів віддавати хліб. Це викликало спротив українського селянства. Козаки-повстанці відбивали конфісковане у селян збіжжя і худобу, повертали їх власникам, знищували продподаткову документацію, нападали на продзагони і військові об'єкти, ліквідовували радянський аппарат, здійснювали терор щодо представників радянської влади і чекистів. Повернення повстанцями зерна та інших конфіскованих продуктів зміцнювало авторитет і підтримку повстанського руху серед місцевого населення.

Багато сил та засобів було витрачено органами ЧК на те, щоб позбутися Семена Заболотного і тим самим обезголовити супротив. Численні агенти в 1922 році вистежили отамана. 7 лютого ЧК інформувало, що «Одеська губернська ЧК заарештувала відомого петлюрівського отамана, командира „Чорноморської повстанської групи військ“ Заболотного разом із членами повстанського штабу. Група діяла у Балтському повіті Одеської губернії. Серед заарештованих — уповноважений закордонного штабу Ю. Тютюнника — Китайський.»

З розсекречених архівів відомо, що він відмовився здаватися, тоді чекісти застосували тактику, яку згодом перейняли німецькі нацисти в боротьбі проти партизанів — зігнали заручників з числа мирних жителів, пообіцявши їх розстріляти. Заболотний був змушений здатися. Невдовзі він був страчений.

Література

• Олесь Янчук. Останній гайдамака Одещини. Монографія.
• Ліквідовано Заболотного. Вісти ВУЦК. Харків, 1922. № 35. 12 лютого.
• С. Боган. Чорноморське повстанське козацьке військо у боротьбі за Українську державність у 1920—1922 рр. Із «Наукових записок. Збірника праць молодих вчених та аспірантів». — К., 2001. — Т. 6. — C. 355—362
• Яков Бельский. Атаман Семен Заболотный. Из прошлого украинской контрреволюции. «Пламя» (Харків), № 6, 1925
• Боган С. М. С. Ф. Заболотний — керівник селянського повстання на Одещині // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2001. — Вип. 11. — С. 285—291.
• М. Батайлюк Отаман козацького війська з Тридубів. Український південь, № 37, 2008 р.
• Інститут історії України