-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Скоп Лев Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 09:00, 16 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці Шаблон:Художник Лев Андрійович Лазор-Скоп (Шаблон:Н. 9 квітня 1954, м. Львів)[1] — український мистецтвознавець, художник-реставратор, іконописець[2], викладач Львівської академії мистецтв (до 2013), учасник Євромайдану, поет, музикант (учасник музичного гурту «Чорна Дебра»), учасник творчого об‘єднання «Кактус», провідний працівник музею «Дрогобиччина»; багаторічний дослідник дрогобицької дерев'яної церкви Св. Юра. Мешкає у Дрогобичі, працює художником-реставратором у відділі дерев'яної архітектури музею «Дрогобиччина».

Діяльність

Лев Скоп на обкладинці газети «Культура і життя»

Упорядкував науковий збіник «Дрогобицькі храми Воздвиження та св. Юра у дослідженнях», присвяченого пам'яті дослідника української церковної культури патріарха УАПЦ Дмитрія (Яреми). У збірнику подані матеріали досліджень дрогобицьких дерев'яних церков XV—XVII століть[3]

Автор досліджень з історії українського мистецтва, серед яких: «Маляр ікони „Богородиця Одигітрія“ з Мражниці» (2004), «Майстер мініатюр Пересопницького євангелія — Федуско, маляр з Самбора» (2011). Перша збірка лірики автора «Сон в електричці на межі півсвідомості» вийшла у 2005. У 2013 виходять збірка «Ти було» та «Новий день — старі сліди».

Як зазначає дослідниця Тетяна Думан: Шаблон:Цитата

У 2011 році мистецтвознавець Лев Скоп у своїй монографії[4], вказав на авторство мініатюр і орнаментального оздоблення «Пересопницького Євангелія» майстра Федуска зі Самбора[5].

З 2020 року — член партії «Європейська солідарність»[6].

Дослідження дрогобицьких храмів

Понад 25 років Левко Скоп присвятив своє життя, щоб зберегти і дослідити для нащадків головну Святиню Дрогобича — церкву Юра. Не перший раз іконописець зізнавався, що його надихають дрогобицькі дерев'яні храми і вони унікальні. Чим? Як висловився, то: «Тим, що це є пам'ятки, які творять феномен української культури в контексті інших національних культур Європи. Іще тим, що, власне, притаманно українцям — це синтез молитви і твору. Тому що так є. Це притаманно молитовним націям, притаманно самодостатнім націям. Так, до прикладу, в Росії — в Петербурзі, архітектурні пам'ятки і малярство виконували виключно майстри з Італії і Франції. Тоді годі шукати в таких містах феномену національної культури.»[7]

Праці

  • Церква св. Юра в Дрогобичі 15 — 18 ст.: нові дослідження. — «Пам'ятки архітектури і монументального мистецтва в світлі нових досліджень», К., 1996 р., С. 81—82.
  • Нові дані про художнє життя дрогобицьких іконописців 16 — 18 ст. — «Сакральне мистецтво Бойківщини», Дрогобич, 1997 р., С. 83—85.
  • Монастир Святого Онуфрія у Львові: сьомі наукові драганівські читання / Музей «Дрогобиччина»; упоряд. Л. Скоп. — Львів: Місіонер, 2007. — 303 c. — (Серія «Драганівські читання»; вип. 7). — ISBN 978-966-658-123-8 (7-мі читання). — ISBN 978-966-658-122-1 (повне зібрання).
  • Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія — Федуско, маляр зі Самбора / Лев Скоп; Музей «Дрогобиччина», Творче об'єднання «Кактус». — Дрогобич: Коло, 2011. — 80 с. — ISBN 978-966-2405-81-1.

Особисте життя

Був одружений з Тетяною Думан, вдівець.

Галерея

Див. також

Примітки

Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ https://tvoemisto.tv/exclusive/lyudy_tvogo_mista_lev_skop_67982.html

  2. ↑ http://fakty.ictv.ua/ua/index/view-media/id/35294

  3. ↑ http://drohobychanyn.io.ua/s97799/u_drogobichi_vidkrito_vistavku_vidrestavrovanih_ikon

  4. ↑ http://www.slideshare.net/bohemka/ss-9082611

  5. ↑ http://politiko.ua/blogpost67997

  6. ↑ https://prm.ua/vidomiy-ukrayinskiy-ikonopisets-lev-skop-priyednavsya-do-komandi-poroshenka-na-lvivshhini/

  7. ↑ Левко Скоп: «Я натхнення черпаю з дрогобицьких церков…» // Drohobyczer Zeitung. — 2014. — 6 липня.
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Скоп_Лев_Андрійович&oldid=30774