-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шеховцов Антон Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Goo3
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 09:03, 16 жовтня 2023

Шаблон:Науковець Антон Володимирович Шеховцов (нар. 11 травня 1978, Севастополь, Кримська область, УРСР, СРСР) — український політолог, фахівець з ультраправих рухів[1] і автор робіт про їхні зв'язки з Росією[2], а також статей про сучасний фашизм і релігійний екстремізм. Кандидат політичних наук.

Біографія

Народився 11 травня 1978 році в Севастополі[3].

Закінчив гімназію імені А. С. Пушкіна в Севастополі. Закінчив Севастопольський національний технічний університет.

У 2000—2002 роках — викладач Європейського університету в Києві.

Під впливом бомбардувань Югославії НАТО і «гострої кризи самоідентифікації» став захоплюватися неоєвразійством. У 2005—2006 роках був координатором Євразійського союзу молоді (ЄСМ) в Севастополі[4][5], проте покинув організацію через зміни в політичних поглядах і став працювати разом з політологом Андреасом Умландом, критикуючи ЄСМ і Олександра Дугіна. Журналіст Дмитро Окрест зазначає, що Шеховцов «отримав доступ до літератури і відеоматеріалів для внутрішнього користування, пізніше стане в нагоді для аналізу взаємодії між російськими ультраправими та іноземними симпатиками».

У 2006—2010 роках — аспірант кафедри філософських і соціальних наук Севастопольського національного технічного університету.

У 2010 році в Чорноморському державному університеті ім. Петра Могили під науковим керівництвом кандидата історичних наук, доктора філософських наук, професора Ю. А. Бабінова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за темою «Нові праворадикальні партії в сучасних європейських країнах: причини електоральної підтримки» (фах — 23.00.02 політичні інститути і процеси). Офіційні опоненти — доктор політичних наук, професор А. С. Романюк і кандидат філософських наук, професор А. Г. Химченко.[6]

У 2010—2012 роках — запрошений науковий співробітник «Групи досліджень радикалізму і нових ЗМІ» (Шаблон:Lang-en).

У 2012—2013 року і в червні-грудні 2014 року — запрошений молодший науковий співробітник, а в січня 2016 — липні 2018 року — запрошений науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень за програмою «Україна в європейському діалозі».[7]

У 2015 році працював в Інституті Легатума.

З 2015 року — асоційований науковий співробітник громадської організації «Інститут євроатлантичного співробітництва»[8], заснованої Борисом Тарасюком, який виступає за те, щоб Україна стала членом Європейського Союзу і НАТО. В ході роботи в цій організації зарекомендував себе як прихильник Європейського Союзу, НАТО і демократії, а також — як критик ідеології неоєвразійства і діяльності О. Г. Дугіна.

Його ранні роботи публікувалися російським інформаційно-аналітичним центром «Сова» і британським антифашистським журналом Searchlight британського політичного активіста Джеррі Гейбла. Також є автором статей в журналі Foreign Affairs (видання Ради з міжнародних відносин)[9], на вебсайті openDemocracy[10], вебсайті Ради з етики у міжнародних відносинах Фонду Карнегі[11] і вебсайті Аспенського інституту[12]. Головний редактор книжкової серії «Дослідження ультраправих» (Шаблон:Lang-en у видавництві ibidem-Verlag і член редакційної ради електронного наукового журналу «Фашизм. Журнал порівняльних досліджень фашизму» (Шаблон:Lang-en Journal of Comparative Fascist Studies).[13]

Заяви

Шеховцов також вказував, що до складу «Азову» входять члени міжнародного неонацистського руху Шаблон:Нп, які заявляли, що їхні «чорні ескадрони борються в рядах язичницького батальйону „Азов“ проти покидьків сучасного суспільства — хачів, комуністів, лібералів, азіатів та інших унтерменшів».

В самому полку «Азов» зазвичай заперечують зв'язки з неонацизмом. 2015 року в інтерв'ю USA Today кошилишній на той час учасник полку Андрій Дяченко заявив, що «лише 10-20 %» вояків полку можуть бути неонацистами, не надавши жодних доказів[14].

Наукові праці

Монографії

Російською мовою

Іншими мовами

Статті

Російською мовою

Шаблон:Refbegin

Шаблон:Refend

Українською мовою

Шаблон:Refbegin

Шаблон:Refend

Іншими мовами

Шаблон:Refbegin

Шаблон:Refend

Рецензії

Примітки

Посилання

Шаблон:Нк

  1. ↑ Гончаренко Р. Эксперт: «Правый сектор» распадётся // Deutsche Welle, 02.04.2014
  2. ↑ Антон Шеховцов: «Ле Пен готова сделать Францию зависимой от России» // RFI, 20.04.2017
  3. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  4. ↑ Окрест Д. С детства дружбой дорожить. Ку-клукс-клан, палеоконсерваторы и другие друзья Кремля // Snob.ru, 14.10.2016
  5. ↑ Что случилось, Антон? // Евразийский союз молодёжи, 21.12.2009
  6. ↑ Шеховцов, Антон Володимирович. Нові праворадикальні партії в сучасних європейських країнах: причини електоральної підтримки : автореф. дис … канд. політ. наук: 23.00.02 / Антон Володимирович Шеховцов. — Миколаїв: Б.в., 2010. — 17 с.
  7. ↑ Anton Shekhovtsov // Institut für die Wissenschaften vom Menschen
  8. ↑ Команда // Інститут євроатлантичного співробітництва
  9. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  10. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  11. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  12. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  13. ↑ http://www.brill.com/fascism

  14. ↑ Oren Dorell. Volunteer Ukrainian unit includes Nazis // USA Today. 10.05.2015.
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Шеховцов_Антон_Володимирович&oldid=30796