-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Литвинова Рената Муратівна: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Антон Даньків
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 09:10, 16 жовтня 2023


Рена́та Мура́тівна Литви́нова (Шаблон:Н 12 січня 1967 р) — російська акторка, драматургиня та режисерка. Лауреатка Державної премії Росії (2001) за роль у серіалі «Кордон. Тайговий роман».

Біографія

Народилася 12 січня 1967 р. в Москві.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1989).

Авторка сценарію фільмів: «Ленінград. Листопад» (1990, у співавторстві), «Нелюбов» (фільм, 1991), «Трактористи-И» (1992, у співавторстві), «Принциповий та жалісливий погляд» (1995).

Знімалась у фільмах української режисерки Кіри Муратової «Захоплення» (1993, Лілія; Приз за найкращий акторський дебют і спеціальний приз спонсорів за найкращу жіночу роль МКФ «Кінотавр», 1994, «Вікно в Європу» (Виборг, 1994) «Ніка-94»), «Три історії» (1997, новела «Офелія», авторка сценарію), «Настроювач», «Два в одному», «Мелодія для шарманки», «Вічне повернення».

Серед повнометражних художніх стрічок режисерки такі фільми як: «Богиня: як я покохала» (2004), «Остання казка Рити» (2012), «Північний вітер» (2021). В усіх трьох стрічках Литвинова є режисеркою, авторкою сценарію та виконавицею головної ролі. Також у 2008 році був випущений повнометражний музичний фільм «Зелений театр в Земфірі». Фільм був повністю побудований на відеоматеріалах одного концерту Земфіри.

25 лютого 2022 року, після початку повномасштабного наступу Росії на Україну, Рената Литвинова опублікувала на своїй сторінці Instagram повідомлення «Ні війні».[1] Згодом вона покинула Росію, а її заплановані спектаклі у Санкт-Петербурзі були скасовані.[2]

23 квітня 2022 року опублікувала відео «Когда же Вы наконец поймёте?» з антивоєнною піснею «Sag mir wo die Blumen sind», яку в свій час виконувала Марлен Дітріх.

19 травня 2022 року Земфіра випустила антивоєнну пісню «Мясо», відеоряд до якої складався повністю з ілюстрацій російського вторгнення в Україну. Роботи до відеоряду виконала Рената Литвинова.

Наразі проживає у Парижі.

Особисте життя

Перший чоловік Литвинової - кінопродюсер Олександр Антипов (нар. 1970). Пара одружилась у 1996 році. Проте вже через рік, у 1997, вони розлучились.

Вдруге Рената Литвинова вийшла заміж у 2001 році. Її чоловіком став бізнесмен Леонід Добровський (нар. у 1965).

У 2002 році у пари народилася донька Уляна.

у 2007 році шлюб розпався. Після розлучення донька Уляна залишилася з Литвиновою.

Уляна Леонідівна Добровська навчалася у Франції, а згодом вступила на факультет моди у Королівську академію витончених мистецтв у Антверпені. Вона також знімається у короткометражних та повнометражних фільмах Ренати.

У березні 2021 року на Youtube-каналі Tatler Russia вийшла програма «Детектор брехні», де Рената Литвинова зробила камінг-аут як бісексуалка.[3]

З березня 2022 року проживає з Земфірою у Парижі.[4]

Примітки

Література

  • Плахов А. Мания стиля, или Тоска Ренаты Литвиновой // Советский зкран. 1998. № 1. — С.26—29.
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.181-182.

Шаблон:Бібліоінформація