-
Баришников Михайло Миколайович: відмінності між версіями
ua>BunykBot м (переклад назви секції) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 09:22, 16 жовтня 2023
Бари́шников Михайло Миколайович (27 січня 1948, Рига) — американський балетний танцівник, хореограф, балетмейстер, актор кіно російського походження.
Життєпис
Народився в родині російських мігрантів у Ризі. Навчався у Ризькій середній школі № 22. Займатися балетом почав у Ризькому хореографічному училищі у педагога Юріса Капраліса і Валентина Блінова. Вчився в одному класі з Олександром Годуновим. Продовжив навчання в Ленінградському хореографічному училищі в класі Олександра Пушкіна (у нього ж раніше навчався Рудольф Нурієв).
Був солістом Кіровського театру в Ленінграді в період 1967—1974 років. Під час гастролей радянського театру за кордоном в 1974 році, отримавши запрошення вступити у трупу Американського театру балету від Олександра Мінца вирішив не повертатися до СРСР і залишитися в Канаді. Став «неповерненцем»[1]., що викликало великий скандал у радянських політичних колах.
Танцював у різних трупах і згодом став основним танцюристом у трупі Американського театру балету (АБТ), партнером Гілсі Кіркланд. Удосконалював свою майстерність у відомого балетного педагога-репетитора Валентини Переяславець.[2] У 1978-80 виступав у трупі Нью-Йоркського міського балету, створеного Джорджем Баланчиним. В період 1980—1989 років директор, балетмейстер і прем'єр Американського театру балету.
З 1990 по 2002 рік очолював трупу «Проект білий дуб» (Флорида), яку він заснував разом з Марком Морісом[3]. Від 2005 року художній керівник «Центру мистецтв імені Михайла Баришнікова»[4].
Знімався в кіно, зокрема в популярному телесеріалі «Секс і місто». Зіграв колишнього радянського танцюриста-«неповерненця» у фільмі «Білі ночі» (1985). Брав участь у драматичному спектаклі «Метаморфози» (1989) на Бродвеї.
В лютому 2022 виступив проти російського вторгнення в Україну[5]. У березні того ж року разом із письменником Борисом Акуніним та економістом Сергієм Гурієвим запустив благодійний проект «Справжня Росія» (True Russia), спрямований на збір коштів на користь українських біженців[6][7]. Сайт проекту був заблокований на вимогу Генпрокуратури Росії 24 травня 2022 року, після чого Баришников звернувся з відкритим листом до Володимира Путіна: «Такі, як ми, принесли більше честі російському світу, ніж вся ваша неточна високоточна зброя. Вашому російському світу — світові страху, світові, що спалює підручники української мови, не бувати, доки є ми, щеплені в дитинстві від цієї чуми. Нашому ж світу бути — незважаючи на всі ваші блокування. Ми знаємо ,як зберегти цінності нашого російського світу. А ваш світ, якщо не прокинеться, помре від своїх страхів.»[8]
Фільмографія
- Точка звороту (The Turning Point) — 1977
- Білі ночі (White Nights) — 1985
- Справа фірми (Company Business) — 1991
- Секс в місті (серіал) — 2003–2004
Приватне життя
Багато років живе у фактичному шлюбі з танцівницею Американського театру-балету та журналісткою Лізою Райнгарт (Lisa Rinehart), з якою має трьох дітей: сина Пітера (* 1989), дочок Анну (* 1992) та Софію (* 1994).
З американською акторкою Джессікою Ленґ має дочку Александру (* 1981).
Під час роботи в Американському театрі балету мав роман із партнеркою Гілсі Кіркланд. Подробиці їх складного роману балерина опублікувала 1986 року в автобіографії «Dancing on My Grave»[9].
Цікаві факти
- Михайло Баришников номінувався на «Оскар» за роль другого плану в картині «Поворотний пункт». Фільм був представлений в одинадцяти номінаціях на премію, але не отримав жодної.
- Втеча Баришникова із СРСР нагадала такий же вчинок 13-річної давнини іншої радянської балетної зірки — Рудольфа Нурієва. Цій події присвятив сатиричний експромт відомий російський актор і поет Валентин Гафт:
- Поет Йосип Бродський присвятив Баришникову кілька віршів: «Класичний балет є замок краси…» [11] (зі збірки «Частина мови») і «Раніше ми поливали газон з лійки…» (з книги «Пейзаж з повінню»).
Примітки
Література
- Шаблон:Книга-ру
- Барышников Михаил Николаевич // Шаблон:Нп Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века. — Шаблон:М.: Международные отношения, 2001. — 696 с. — ISBN 5-7133-1045-0.
- Шаблон:Книга-ру
Посилання
Шаблон:Портал Шаблон:Commonscat
Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Переможці конкурсу Бенуа танцю (За життя в мистецтві)
- ↑
http://www.mk.ru/editions/bulvar/article/2008/03/19/49558-pervyie-lastochki.html
- ↑
http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1976/Svoboda-1976-258.pdf
- ↑
http://www.bacnyc.org/index.php/about
- ↑
http://www.bacnyc.org/index.php/about/staff
- ↑ В России запрещают выступления высказавшихся против войны артистов
- ↑ Борис Акунин: Думаю, что последняя глава путинского государства началась. // Русская служба BBC, 17 марта 2022
- ↑
https://truerussia.org/
- ↑
https://www.svoboda.org/a/mihail-baryshnikov-obratilsya-s-pisjmom-k-vladimiru-putinu/31878818.html
- ↑ Kirkland, Gelsey, and Greg Lawrence. Dancing on My Grave. Garden City, New York: Doubleday and Company, 1986 (ISBN 0-385-19964-3).