-
15-й окремий полк НГ (Україна): відмінності між версіями
ua>Mr.Rosewater м (Cat-a-lot: Moving from Category:Засновані у Донецькій області 1992 to Category:Засновані в Донецькій області 1992 за допомогою Cat-a-lot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 14:49, 7 жовтня 2023
Шаблон:Картка військового формування
15-й окремий Слов'янський полк Шаблон:Вчс — військове формування Національної гвардії України. Місце дислокації — м. Слов'янськ, Донецька область. Перебуває у складі Східного оперативно-територіального об'єднання.
Історія
Наказом командувача НГУ від 2 січня 1992 року на базі 26-го батальйону Внутрішніх військ МВС СРСР сформовано 13-й полк Національної гвардії (в/ч 4113),[1] що увійшов до складу 4-ї Північної дивізії.
В 1995 році згідно з Указом Президента України від 20 січня та наказу командувача НГУ від 26 січня 13-й полк НГУ підпорядковано Внутрішнім військам де його перейменовано в 15-й спеціальний моторизований полк (з конвоювання засуджених та осіб, взятих під варту) (в/ч 3035).
Російсько-українська війна
В 2014 році полк увійшов до складу заново створеної Національної гвардії України.
29 травня 2014 року територію військової частини в Луганську було захоплено проросійськими бойовиками[2]. Військовослужбовців частини передислокували спершу в Харків.[1] Реорганізація полку відбувалася у грудні 2014 року із гвардійців військових частин 3004, 3023, 3037, що були розташовані у Донецьку і підлягли розформуванню у зв'язку з захопленням територій частин бойовиками. За розпорядженням Головного управління НГУ у зв'язку з проведенням антитерористичної операції полк був передислокований у м. Слов'янськ.[3]
2016 року у полку створено стрілецький батальйон з охорони взводних опорних пунктів.[4] 9 вересня 2016 року до складу полку було передано 2-й батальйон спецпризначення НГУ «Донбас».[5]
23 серпня 2019 року під час урочистої церемонії підняття Державного прапора України на Софійській площі, Президент України присвоїв ім'я полку «Слов'янський» із врученням відповідної стрічки.[6]
2 вересня 2022 року указом Президента України з метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[7].
З 24 лютого 2022 року полк виконував бойові завдання в районі населених пунктів: Попасна та Степне Луганської області, в районі Оскільського водосховища Донецької області, Студенок, Кам'янка, Велика Комишуваха, Довгеньке Харківської області. Під керівництвом СБУ військовослужбовці полку приймали участь у проведенні оперативно-профілактичних заходів у Дружківці. Полк брав активну участь в обороні населених пунктів: Коровій Яр, Яцківка, Рубіжне, Новодружеськ, Сиротине, Воєводівка, Метьолкіне, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Соснове, Долина, Богородичне, Олександрівка, Святогірськ, Тетянівка. Під час «Слобожанського контрнаступу» залучався до звільнення н.п. Волохів Яр та Куп’янськ. Приймав участь у визволенні Діброви та Озерного, що розташовані поблизу Лимана Донецької області. Вів оборонні дії в районі КПВВ "Майорськ" на північно-західних околицях Горлівки, був задіяний у боях за Ямполівку, Терни Донецької області, а також приймав участь в оборонних діях на напрямку Кремінна Луганської області, в районі Серебряського лісництва.
Полк продовжує виконувати бойові задачі на Сході України.
Структура
- 1-й Стрілецький батальйон;
- 2-й Стрілецький батальйон;
- Батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»;
- Батарея протитанкових керованих ракет;
- Стрілецька резервна рота;
- Рота охорони;
- Рота бойового та матеріального забезпечення;
- Гаубична артилерійська батарея;
- Взвод розвідки спецпризначення;
- Автомобільна рота;
- Військовий оркестр;
- Медичний пункт;
Командування
- полковник Григорян Ігор Арамович
- полковник Жук Василь Васильович
- полковник Божко Сергій Сергійович
Традиції
22 серпня 2019 року президент України присвоїв полку почесне найменування: «Слов'янський».[8][9]
2 вересня 2022 року полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[10]
Втрати
- сержант Шелємін Дмитро Михайлович, 30 травня 2014
- Панченко Олег Миколайович, 15 вересня 2015, місце й обставини не уточнено[11].
- старший солдат Курбатов Станіслав Вікторович, 3 листопада 2017, осколкове поранення від вибуху міни[12].
- солдат Таран Богдан Леонідович, 18 серпня 2019[13]
Примітки
Посилання
Шаблон:У соціальних мережах Шаблон:-Шаблон:Структура НГУ
- ↑ 1,0 1,1
http://ngu.gov.ua/ua/news/viyskova-chastyna-3035-vidznachyla-50-richnyy-yuviley
- ↑
http://dt.ua/UKRAINE/u-lugansku-boyoviki-zahopili-budivli-nacgvardiyi-prikrivayuchis-mirnimi-zhitelyami-144164_.html
- ↑
https://mvs.gov.ua/ua/news/7228_Pidrozdili_NGU__zaporuka_stabilnosti_u_nespokiynomu_Luganskomu_regioni__Arsen_Avakov_FOTO_VIDEO_.htm
- ↑
https://issuu.com/national_guard_of_ukraine/docs/wb_book_sm
- ↑
http://ngu.gov.ua/en/node/22954
- ↑
https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2765632-zelenskij-prisvoiv-pocesni-najmenuvanna-vosmi-bojovim-vijskovim-castinam.html
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/6232022-43809
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.ukrmilitary.com/2019/08/unit-names.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://irp.te.ua/panchenko-oleg-my-kolajovy-ch/
- ↑
https://espreso.tv/news/2017/11/03/u_mariupoli_pomer_sche_odyn_nacgvardiyec_scho_pidirvavsya_na_mini_pid_maryinkoyu
- ↑ [
https://donpress.com/news/25-08-2019-na-dnepropetrovshchine-prostilis-s-boycom-vsu-pogibshim-na-donbasse
На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ Шаблон:Ref-ru]