-

Сьогодні 24 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

107-ма реактивна артилерійська бригада (Україна): відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 15:04, 7 жовтня 2023

Шаблон:Картка військового формування 107-ма реакти́вна артилерійська Кременчуцька бригада Шаблон:Вчс — військове формування ракетних військ у складі Сухопутних військ Збройних Сил України.

Історія

3 січня 1992 року, після розпаду СРСР, 107-ма ракетна бригада перейшла під юрисдикцію України. Бригада мала на озброєнні 18 пускових установок 9К72 «Ельбрус»[1].

В 1998 році 107 РБр, разом з 19 РБр та 199 РБр, ввійшла до сформованої з цих бригад 1-ї ракетної дивізії.

У 2003 році 107 ракетна бригада була переозброєна на більш сучасний високоточний тактичний ракетний комплекс 9К79 «Точка-У».

У 2005 році ракетну бригаду переформували в реактивний артилерійський полк і на його озброєння надійшла реактивна система залпового вогню 9К58 «Смерч»[2][3] 23 червня 2006 року бригада Указом президента перейменована на 107-й реактивний артилерійський полк[4].

У жовтні 2007 року у частині проходило військову службу 77 контрактників, що складало більше третини від загальної кількості солдат і сержантів[5].

У 2008 році Наказом Міністра оборони України полку було присвоєне почесне найменування «Кременчуцький».

Війна на сході України

Починаючи з березня 2014 року більша частина особового складу полку перебувала на навчальному полігоні в Дніпропетровській області, інша — у Херсонській області. Артилеристи відточували професійну майстерність ведення бою, охорони позицій і військового табору[6]. У квітні у Кременчуці було створено ветеранський комітет підтримки 107-го реактивного полку, котрий створили офіцери-ветерани, що проходили службу в цій військовій частині. Він допомагає військовим із матеріально-технічним забезпеченням[7].

Після завершення навчань один дивізіон 107 РеАП забезпечував захист України від вторгнення російських військ із Криму. Після початку активної фази антитерористичної операції на Донбасі другий дивізіон був передислокований на схід країни для виконання бойових завдань[8].

17-18 серпня 2014 року, 1-й реактивний дивізіон полку, спільно з підрозділами 19-ї ракетної бригади завдав удару по колоні 18-ї мотострілецької бригади РФ під м. Сніжним[9]

У серпні 2014 року, після масованого вводу російських регулярних військ на територію України, у зв'язку з недосяжністю об'єктів противника для інших вогневих засобів під час виходу українських військ з оточення під Іловайськом, Генеральним штабом Збройних Сил України були задіяна 1 Шаблон:Comment 19 ОРБр, а також 1 Шаблон:Comment 107-го полку. Далекобійна артилерія підтримувала українські підрозділи, що виходили, створюючи «вогневий коридор». Удари було заплановано уздовж маршруту висування підрозділів по місцях ймовірного розташування противника (панівні висоти, кургани, перехрестя доріг тощо) з південного боку — для 1 РДн 19 РБр, з північного боку — для 1 РеАДн 107 РеАП. Вогонь відкривався за викликом. В ході цього були виконані порядка 12 групових та поодиноких ракетних ударів з використанням від 1 до 4 установок «Точка» і приблизно 15 вогневих ударів РСЗВ «Смерч» з використанням від 1 до 3 бойових машин[9].

На початку жовтня 2014 року після виконання бойових завдань поблизу Краматорська, Артемівська і Дебальцевого бійці 1-го дивізіону повернулися для ротації до Кременчука[10].

Переформування

1 січня 2019 року полк було переформовано на бригаду відповідно до організаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України[11]. За версією оглядачів, це було пов'язане із надходженням у найближчому майбутньому систем «Вільха»[12].

24 липня 2019 року відбувся черговий етап заводських випробувань високоточної РСЗВ «Вільха-М», в ході якого було перевірено низку технічних та технологічних рішень. Пуски проводилась штатними розрахунками 107-ї реактивної артилерійської бригади, яка буде першою в Збройних Силах України озброєна новою системою[13]. Випробування проходили за участі фахівців Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації ОВТ, які використовували данську радарну систему MFTR-2100/40 для перевірки траєкторії польоту ракет[14].

Російське повномасштабне вторгнення 2022 року

11 грудня 2022 року бригаді було присвоєно почесне найменування «Кременчуцька».[15]

Традиції

Шаблон:Multiple image

У 2008 році Наказом Міністра оборони України полку присвоєне почесне найменування «Кременчуцький».

До 2014 року нарукавний знак мав вигляд щита чорного кольору із знаками артилерії, герба Кременчука, і написами «107 РЕАП» і «Ленінградський»[16].

18 листопада 2015 року полк дістав назву 107-й реактивний артилерійський полк. Раніше він носив назву 107 реактивний артилерійський Ленінградський ордена Кутузова полк, проте в рамках загальновійськової реформи позбувся радянських нагород та почесних назв[17].

11 грудня 2022 року Указом Президента України № 860/2022 бригаді було присвоєно почесне найменування «Кременчуцька».[15]

Командири

Озброєння

Втрати

25 грудня 2019 року, під час несення військової служби в смт Іванівка (Іванівський район, Херсонська область) помер старший сержант Рахнянський Віктор Володимирович[21].

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:-Шаблон:Сухопутні війська ЗСУ Шаблон:Кременчук у темах

  1. ↑ Шаблон:Майкл Холм
  2. ↑ https://poltava.to/news/25634/

  3. ↑ https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10033777-kremenchugskie-artilleristy-prazdnuyut-71-yu-godovschinu-sozdaniya-chasti.html

  4. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/5692006-4487

  5. ↑ Армія — справа професіоналів // Газета «Кременчуцька панорама» № 43 (124) 25 жовтня 2007 року
  6. ↑ «Усі розуміють, що за нами — Батьківщина» // «Зоря Полтавщини» від 4 грудня 2014 року
  7. ↑ Кременчужан знову просять допомогти військовим // «Вісник Кременчука» від 10 квітня 2014 року
  8. ↑ Кременчуцькі артилеристи стоять на захисті України, а кременчужани їм допомагають // «Програма Плюс» від 29 травня 2014 року
  9. ↑ 9,0 9,1 http://petrimazepa.com/goddot.html

  10. ↑ Бійці зі сходу повернулися у Кременчук // «Hromadske.tv» від 13 жовтня 2014 року
  11. ↑ https://www.ukrmilitary.com/2019/03/107-polk-stav-brigadoju.html

  12. ↑ https://petrimazepa.com/belaya_kniga_2018

  13. ↑ https://www.ukrmilitary.com/2019/07/viklha-m.html

  14. ↑ https://armyinform.com.ua/2019/07/novi-rakety-kompleksu-vilha-m-protestovano/

  15. ↑ 15,0 15,1 Указ Президента України № 860/2022 від 11 грудня 2022 року «Про присвоєння почесного найменування 107 реактивній артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України»
  16. ↑ http://kremenhistory.org.ua/narukavnyj-znak-107-reap-obr-do-2014-goda/

  17. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/6462015-19568

  18. ↑ Газета «Кременчугский ТелеграфЪ» № 6 (701) 9 лютого 2012 року
  19. ↑ Народна армія // «Кременчуцька панорама» від 27 березня 2014 року
  20. ↑ 20,0 20,1 https://militaryland.net/ukraine/armed-forces/107th-rocket-artillery-brigade/

  21. ↑ https://kg.ua/news/pri-vikonanni-viyskovoyi-sluzhbi-zaginuv-viktor-rahnyanskiy

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=107-ма_реактивна_артилерійська_бригада_(Україна)&oldid=5965