-
Білик Василь Степанович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:28, 7 жовтня 2023
| Василь Білик | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Васи́ль Степа́нович Бі́лик (15 серпня 1992, Київ — 26 липня 2014, передмістя Луганська, Україна) — український військовик, вояк батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Загинув у ході війни на сході України у передмісті Луганську. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Життєпис
Василь Білик народився в місті Києві. Навчався в Городенківській ЗОШ № 1, після 9-го класу — в Прикарпатському військово-спортивному ліцеї.
З 14 грудня 2013 року був учасником подій на Євромайдані в м. Києві, перебував у 11-й сотні «Самооборони»[1]. Шаблон:External media Після повернення з Майдану записався добровольцем у батальйон «Айдар» і був скерований у Луганську область.
Загинув унаслідок поранення в голову 26 липня 2014 року в боях антитерористичної операції на Луганщині.[2]
Похований з військовими почестями 29 липня 2014 року в Меморіальному сквері м. Івано-Франківська[3]. Залишилася 2-річна донька.
Нагороди та вшанування
28 червня за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Петро Порошенко нагородив Василя Білика орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- у травні 2015 року в Городенківській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Василю Білику.
Див. також
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014)
- Жертви російського вторгнення в Україну 2014
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО