-
Стугна-П: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 18:03, 7 жовтня 2023
Шаблон:Не плутати Шаблон:Otheruses Шаблон:Картка зброї «Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс. Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».
Комплекс належить до другого покоління ПТРК — він є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.
Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань до 50 м.
Комплекс став основою для ПТРК «Скіф» — українсько-білоруського проєкту, розробленого у співпраці з мінською компанією «Пеленг».Шаблон:Перехід
Історія
Файл:Приймально-здавальні випробування сучасних протитанкових комплексів Стугна-П.webm Шаблон:Multiple image Після здобуття Україною Незалежності КБ «Луч» розробило протитанкові ракети «Стугна» калібру 100 мм, що призначалися для модернізації танків Т-55 та гармат МТ-12 «Рапіра». Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет «Кастет».[1]
У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу — «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни» — 130 мм.[1]
Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та маневрені повітряні цілі типу вертоліт.
12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.[2]
У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.
20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П», про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.
4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.[3]
Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером КБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)[4].
У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».[5]
Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.[6]
У серпні 2023 року міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що Україна вчетверо збільшила виробництво комплексів, порівняно з січнем 2023 року[7].
Опис комплексу
Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.
Ракети
Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.[4]
Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:[8]
Ракета | Калібр | Тип бойової частини | Бронепробивність | Кількість осколків |
---|---|---|---|---|
РК-2С | 130 мм | тандемна кумулятивна | 800 мм | |
РК-2ОФ | 130 мм | осколково-фугасна | 60 мм | 600 шт |
Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту[6].
Наведення
Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем.[9] Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).
Прилади наведення:
- «ПН-І»:
- Маса: 15 кг
- Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
- Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
- Aselsan Eye-Lr S[5]
- Цілі вдень: до 15,000 м
- Танк уночі: до 5,600 м
- Людина вночі: до 2,500 м
Для стрільби вночі, а також в умовах поганої видимості, може встановлюватися малогабаритна телевізійна камера SLX-Hawk від британської компанії Selex ES.[10]
Мобільний протитанковий комплекс
Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.
Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.
Бойове застосування
Російсько-українська війна
ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «Джавелінами»[6].
Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року.[11] Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.[12]
В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдиходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України[13].
ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2[14].
15 березня 2020 року, поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П»[15].
Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується[16].
У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки.[17] Зокрема, ПТРК використовували Сили територіальної оборони ЗСУ. Так, бійці 112-ї БТрО, використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, Київська область, в тому числі два танки.[18]
На початку квітня 2022 року військовослужбовцями 95 ОДШБр влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт Ка-52 російських військ в польоті[19]. Перед тим з ПТРК «Корсар» було знищено російський Мі-8[20]. 1 травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання[21].
Були також зафіксовані в бойових умовах випадки успішного застосування комплексу по цілях на відстанях до 5 км (4800-5000 м) і більше[22] або на менших відстанях але зі значною кутовою швидкістю[23][24], в рухому та частково видиму ціль на відстані близько 4 км[25] та проти піхоти в польовому укритті на відстані близько 4 км[26] та складу боєприпасів у польовому укритті на відстані близько 4,6 км[27].
Українські «Стугна-П» також були використані в «дуелях» з російськими операторами ПТРК в умовах міста[28]. Тут дуже вигідно проявила себе можливість дистанційного керування комплексом. Зокрема, відомий випадок знищення російського оператора ПТРК «Корнет», який був вимушений весь час перебувати безпосередньо поруч з комплексом, зі «Стугни-П»[29].
Версії
Скіф
«Стугна-П» має експортну версію — «Скіф». Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П» — використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг».[30] ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П» — приладом наведення ПН-І української розробки.[1][31] Скіф-М може використовувати усі ракети класу РК-2[32].
Ракета виготовляється у м. Київ на ДАХК «Артем», прилад наведення «ПН-С» — у м. Мінськ на ВАТ «Пеленг».
Комплекс комплектується ракетами калібрів 130 мм і 152 мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами[33].
18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа» — експортного варіанту комплексу «Стугна-П»[34][35].
Версії:
- «Скіф» — базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року[36]
- «Скіф-Д» — складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
- «Скіф-М» — ПТРК, оснащений білоруським тепловізором
- автономний тренажер ПТРК «Скіф», розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП» — вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»[37]
Амулет
На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «Амулет» на шасі СБА «Новатор». А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі БРДМ-2[38].
Скіф-М
Створений в 2022 році з урахуванням досвіду бойового застосування в умовах уже повномасштабного російського вторгнення. Зміни торкнулись пускової установки: суттєво полегшено триногу, установка отримала нові пристрої повороту та піднесення та кращі акумулятори живлення. Комплекс отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з новими комфортнішими органами управління польотом ракети. Також оновлено модуль прицілювання та наведення ПН-У, до його складу інтегровано лазерний далекомір[39].
Оператори
- Шаблон:ПрТ: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року[40].
- 20 квітня 2011 прийнятий на озброєння Збройних Сил України[41];
- 4 жовтня 2015 прийнятий на озброєння Національної гвардії України[3];
- Шаблон:ПрТ:
- Шаблон:ПрТ:
- влітку 2016 року підписано контракт на придбання комплексів «Скіф»[44]
- Шаблон:ПрТ (модифікація ПТРК Скіф)[45]
- Шаблон:ПрТ[46]
- Шаблон:ПрТ[47]
- Шаблон:ПрТ: (модифікація ПТРК Скіф)
- Шаблон:ПрТ[49]
- Шаблон:ПрТ[50]
- Шаблон:ПрТ[50]
Туреччина
В жовтні 2020 року гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб[51].
Галерея
В культурі
ПТРК «Стугна» згадується у пісні «Байрактари й джавеліни» Тараса Компаніченка, присвяченій російсько-українській війні.[52]
Див. також
- Корсар (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
- Бар'єр (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
- BGM-71 TOW — американський ПТРК 2-го покоління
- Корнет (ПТРК) — російський ПТРК 2-го покоління
- FGM-148 Javelin — американський ПТРК 3-го покоління
- NLAW (ПТРК) — шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності
Примітки
Джерела
- Михайло Жирохов, Українські «Джавелін» // cheline.com.ua
Посилання
Інструкції
- Інструкція по стрільбі з ПТРК «Стугна» («Скіф») — КБ «Луч», 11 березня 2022.
- Інструкція по використанню ПТРК «Скіф» — КБ «Луч», 11 березня 2022.
Відео
Новини
Шаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ
Шаблон:Вогнепальна зброя, розроблена в Україні
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Что мы знаем о ПТРК Стугна, украинском уничтожителе танков в стиле знаменитого Джавелина // ferra.ru, 11.03.2022. Шаблон:Ref-ru
- ↑
http://supreme2.ru/9073-ukraina-nachalaaaa-proizvodstvo-protivotankovyx-kompleksov-stugna-p/
- ↑ 3,0 3,1
http://www.milnavigator.com/legkij-mobilnyj-protivotankovyj-kompleks-otechestvennoj-razrabotki/
- ↑ 4,0 4,1
http://wartime.org.ua/22741-ukrayinska-raketa-r-2s-zavershila-sertifkacyu-za-standartami-nato.html
- ↑ 5,0 5,1
https://defence-ua.com/index.php/statti/5294-turetskyy-aselsan-masovo-postavlyaye-novitni-teplovi-zory-dlya-ukrayinskykh-ptrk-skif
- ↑ 6,0 6,1 6,2
https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/01/11/ukraines-homemade-anti-tank-missile-has-been-blasting-more-and-more-rebel-vehicles/
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-vchetvero-narostyla-vyrobnytstvo-ptrk-stugna-p-z-pochatku-roku/
- ↑
http://www.luch.kiev.ua/ru/produktsiya/protivotankovye-kompleksy/perenosnoj-protivotankovyj-raketnyj-kompleks-skif
- ↑
https://apostrophe.ua/ua/article/society/2022-07-27/ukraina-poluchit-noveyshee-sekretnoe-orujie-ot-ssha-kotoroe-budet-vyijigat-tehniku-rossiyan---voennyiy-ekspert/47221
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑
https://twitter.com/askai707/status/752219753679319040
- ↑
https://www.ukrmilitary.com/2015/12/r-2s-nato-certification.html
- ↑
https://www.ukrmilitary.com/2018/10/93th-mechbde-utility-task-vehicle.html
- ↑
https://mil.in.ua/на-донбасі-українська-стугна-знищила/
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/zsu-pidbyly-vantazhivku-bojovykiv-poblyzu-shyrokino/
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-pokazaly-znyshhennya-tehniky-okupantiv-z-ptrk-stugna-p/
- ↑ «Точно танк». Російська техніка продовжує розриватися від пострілів ПТРК «Стугна-П» — відео // Ліга. Новини, 07.03.2022.
- ↑ Дмитро Журавель. Під Києвом тероборона знищила «Стугною» танки та БТР окупантів (ФОТО) // ШоТам, 12.03.2022.
- ↑
https://defence-ua.com/news/rozrahunok_ptrk_stugna_majsterno_znischiv_najnovishij_vertolit_ka_52_rashistiv_video-6808.html
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/desantnyky-z-ptrk-stugna-p-znyshhyly-rosijskyj-gelikopter-ka-52/
- ↑
https://defence-ua.com/news/ka_52_znovu_pidbili_zi_stugni_bojova_robota_z_ptrk_po_vertolotu_potrapila_na_video-7180.html
- ↑
https://defence-ua.com/news/zsu_nagadali_pro_efektivnu_ukrajinsku_zbroju_znischeno_tank_armiji_rf_na_vidstani_ponad_5_km-8185.html
- ↑
https://defence-ua.com/weapon_and_tech/efektnij_postril_z_ptrk_stugna_na_5_km_z_perevischennjam_palaje_vorozha_bmp_3_video-7393.html
- ↑
https://defence-ua.com/news/stugna_nespodivano_pokazala_dijsno_unikalnu_zdibnist_pro_scho_rozpovilo_odne_video_zi_znischennjam_rashistiv-7428.html
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinski-vijskovi-vluchyly-u-ruhomu-tsil-na-vidstani-4-km-z-ptrk-stugna-p/
- ↑
https://defence-ua.com/news/zi_stugni_po_pihoti_v_ukritti_protitankisti_zsu_pokarali_rashistiv_za_rozhljabanist_video-7598.html
- ↑
https://defence-ua.com/news/vidovischnij_vibuh_bojekomplektu_pislja_postrilu_stugni_na_majzhe_5_km-7727.html
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-ukrayiny-pokazaly-duel-rozrahunkiv-protytankovyh-kompleksiv/
- ↑
https://defence-ua.com/news/naochna_kontseptualna_perevaga_ukrajinskoji_stugni_nad_rosijskim_kornetom_u_odnomu_video-11063.html
- ↑ Украина рассчитывает на увеличение экспортных поставок ПТРК «Скиф»
- ↑ О новом украинском ПТРК // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (819), июнь 2015. стр.97-98
- ↑
https://dev.ua/news/skif-m-1694761663?utm_source=tg&utm_medium=msg&utm_campaign=news_dev_ua_channel&utm_content=skif
- ↑
http://na.mil.gov.ua/35049-alzhir-pidpisav-kontrakt-na-zakupivlyu-ukraїnskix-protitankovix-raketnix-kompleksiv
- ↑
https://www.ukrmilitary.com/2018/05/skif.html
- ↑
http://defence-blog.com/army/ukraine-conducts-successful-flight-test-skif-antitank-missile.html
- ↑ Валентин Бадрак. Украина на оружейном гребне. Надолго ли? // «Подробности. UA» от 16 февраля 2005
- ↑ На выставке IDEX-2013 в Абу-Даби белорусский ОПК представит ряд новых разработок // ЦАМТО от 14 февраля 2013
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/kb-luch-predstavyv-ptrk-amulet-na-shasi-brdm-2/
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/zsu-vykorystovuyut-novu-versiyu-ptrk-stugna/
- ↑
http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/korsar-pryjnyato-na-ozbroyennya-zbrojnyh-syl-ukrayiny-bilshe-pivsotni-raket-vzhe-u-vijsku.html
- ↑ На озброєння Збройних Сил України прийнято новітній протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»
- ↑ «ВС Азербайджана приняли на вооружение несколько новых противотанковых систем вооружения, разработанных в течение последних трех лет с участием зарубежных компаний. В частности, переносной противотанковый комплекс „Скиф“» ВС Азербайджана усилили возможности по борьбе с танками
- ↑ .ru/news/autonews/1709878.html Азербайджан создал противотанковый автомобиль // REGNUM.RU от 19 сентября 2013
- ↑
http://na.mil.gov.ua/35049-alzhir-pidpisav-kontrakt-na-zakupivlyu-ukraїnskix-protitankovix-raketnix-kompleksiv
- ↑ «экс-глава „Укрспецэкспорта“ Сергей Бондарчук выразил надежду, что ВТС с Грузией будет продолжено… С. Бондарчук также сообщил, что …в 2009 г. Украина поставила в Грузию пять БТР-70, запчасти к бронетранспортерам, боеприпасы к украинской разработке нового противотанкового комплекса „Скиф“» Посол Грузии: Военно-техническое сотрудничество между странами зависит от позиции Украины // РБК — Украина от 19 июня 2010
- ↑
http://armstrade.sipri.org/armstrade/page/trade_register.php
- ↑
https://ledesk.ma/enoff/le-maroc-teste-de-nouveaux-missiles-antichars-ukrainiens/
- ↑
https://www.ukrmilitary.com/2019/01/anti-tank-missile-export.html
- ↑ Катар показал боевой модуль турецкой ASELSAN с украинскими ПТУР «Скиф» на 31 бронеавтомобиле
- ↑ 50,0 50,1 Шаблон:Literatur
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/u-turechchyni-vygotovlyatymut-ukrayinski-ptrk-skif/
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=fQZW6mxKBSo