-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Снайперська гвинтівка Драгунова: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 18:25, 7 жовтня 2023

Шаблон:Infobox Weapon Шаблон:Otheruses Снайперська гвинтівка Драгунова (Шаблон:Lang-ru, СВД, Індекс ГРАУ — 6 В1) — радянська снайперська гвинтівка під набій 7,62х54 мм, розроблена в 1958—1963 роках групою конструкторів під керівництвом Євгена Драгунова.

Ця снайперська гвинтівка є самозарядною зброєю. Автоматику гвинтівки засновано на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола до газового поршня.

Боєприпаси й комплектація

Для стрільби з СГД застосовуються гвинтівкові патрони 7,62 × 54 мм R зі звичайними, трасувальними та бронебійно-запалювальними кулями, а також снайперські набої (7Н1, 7Н14), може також стріляти набоями з експансивними кулями JHP і JSP. Вогонь з СВД ведеться пострілами пооди́нці. Подача патронів при стрільбі здійснюється з коробчастого магазина ємністю 10 набоїв.

Гвинтівка комплектується оптичним прицілом ПСО-1, є можливість встано́влення нічного прицілу НСПУМ.

Принцип дії

При пострілі частина порохових газів, які виходять за кулею, спрямовується через газовідвідний отвір в стінці ствола в газову камеру, тисне на передню стінку газового поршня й відкидає поршень із штовхачем, а разом із ними і затворну раму в заднє положення.

При відході затворної рами назад затвор відкриває канал ствола, витягає з патронника гільзу й викидає її зі ствольної коробки назовні, а затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на звід автоспуску).

Ствольна коробка гвинтівки великим планом

У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазина в патронник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить шептало автоспуску з-під зводу автоспуску курка і курок стає на бойовий звід. Замикання затвору здійснюється його поворотом ліворуч і заходженням бойових виступів затвора у вирізи ствольної коробки.

Для здійснення чергового пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і натиснути на нього знову. Після звільнення спускового гачка тяга просувається вперед і її зачіп заскакує за шептало, а при натисканні на спусковий гачок зачіп тяги повертає шептало й роз'єднує його з бойовим зводом курка. Курок, повертаючись на своїй осі під дією бойової пружини, завдає удару по ударнику і він просувається вперед і нако́лює ка́псулю-запальника набою. Відбувається постріл.

При пострілі останнім набоєм, коли затвор відійде назад, подавач магазина підіймає вгору зупин затвора, затвор упирається в нього і затворна рама зупиняється в задньому положенні. Це є сигналом для того, що треба знову зарядити гвинтівку.

Точність

СВД має високу для зброї даного типу купчастість влуча́ння. З набоєм 57-Н-323С (ЛПС) дає купчастість не гірше 2,21 MOA (кутових мінут) Ex.Ver. для серій по 5 пострілів на дистанції 300 м[1]. Зі снайперським набоєм 7Н1 — 1,24 MOA Ex.Ver. для серій по 5 пострілів на дистанції 300 м (1,04 MOA — для кроку нарізів ствола 320 мм)[2]. Це відповідає показникам M24 (1,18 MOA на дальності 274 м (300 ярдів)[3]) або M110 (1,27 MOA на дальності 91 м (100 ярдів)[4]) з патронами матч-класу M118LR.

Зі снайперським набоєм СВД дозволяє вражати однією кулею наступні цілі (для найкращих стрільців, лежачи з опори): голова — 400 метрів, головна фігура — 500 метрів, поясна фігура і фігура, що біжить  — 800 метрів. Головною складністю при стрільбі на великі відстані є похибки підготовки вихідних даних для стрільби (це справедливо для всіх снайперських гвинтівок). На відстані 600 метрів серединна похибка за висотою (для визначення відстані, що дорівнює 10 % відстані) — 6,3 см, серединна похибка за бічним напрямком (для визначення швидкості бокового вітру, що дорівнює 1,5 м/с) — 4,3 см. Для порівняння, серединне відхилення розсіювання куль для найкращих снайперів для 600 м — за висотою 9,4 см, бічне 8,8 см[5].

Варіанти і модернізація

  • SCR-1200 — варіант глибокої модернізації, створений у Білорусі. Представлений в жовтні 2021 року. Прибрано дерев'яні деталі, встановлено телескопічний приклад, цівку виготовлено з легкого сплаву, має рейки Пікатінні, додано металеві стабілізатори ствола. Збільшено купчастість бою — не більше 5 см (у СГД — 8-10 см) при 10 пострілах на дистанції 100 метрів. Гарантована дальність ураження зросла до 600 метрів[6].

Бойове застосування

Шаблон:Section-stub

Російсько-українська війна

Вилучена в російських загарбників стрілецька зброя. 25 березня 2022 року

Снайперські гвинтівки Драгунова використовували і українські захисники, і російські загарбники з самого початку російсько-української війни в лютому 2014 року.

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, снайперські гвинтівки Драгунова СВД та СВДС зі складаним прикладом, а також 7,62-мм снайперську гвинтівку СВ-98 та снайперські набої до них, а також приціли ПСО-1, ПСО-1М2, ПСО-1М2-1. Для стрільби вночі у них були модульні приціли сімейства 1ПН93 «Малюк» («Малыш»). У переліку були присутні й дві одиниці 12,7-мм армійських снайперських гвинтівок АСВМ[7].

Оператори

Американський морський піхотинець з СГД
Угорський солдат із СГД
Український морський піхотинець з СГД в Шотландії

Україна

За словами інструктора зі снайпінгу благодійного фонду «Повернись живим» Руслана Шпаковича, станом на 2021 рік через вичерпаний ресурс і відповідно незадовільний стан українські військові відмовлялись від наявних гвинтівок Драгунова та переходили на нові зразки[26].

Так, за попередні роки на озброєння Збройних Сил України надійшло щонайменше 1500 нових зразків різноманітних гвинтівок, зокрема українського виробництва Zbroyar UAR-10 та UBR-008[27], американські Savage Model 110 та великокаліберні 12,7 мм Barett M82[26].

При цьому, значну частину з цих гвинтівок ЗСУ було передано благодійниками (фонд Roshen — понад 400 одиниць; анонімний жертводавець, який придбав більше 100 гвинтівок) та волонтерами або передані як допомога від союзників[26].

Офіційно на озброєння прийнято лише українські гвинтівки Zbroyar. Компанія налагодила і виробництво набоїв для військового застосування. Їх закуповує держава[26].

Фінляндія

Наприкінці 2021 року (21 грудня 2021 року) міністерство оборони Фінляндії ухвалило рішення про заміну наявних СВД та Tkiv 85 на гвинтівки Sako M23 (Sniper Rifle 23)[28].

Нову гвинтівку створено у співпраці між Sako LTD та міністерством оборони Фінляндії протягом 2020—2021 років. Вона заснована на схемі AR-10/AR-15 та використовує стандартний набій 7,62×51 мм НАТО[28]. Перші партії нових гвинтівок надійдуть до армії Фінляндії наприкінці 2022 року, а навчання снайперів на новій системі планується розпочати протягом 2023 року[29].

Серед іншого, використання стандартного набою дасть можливість спільних закупівель озброєнь зі Швецією[28].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Commons


Шаблон:Firearms-stub Шаблон:Стрілецька зброя СРСР Шаблон:Піхотна зброя ДРВ-НФВПВ Шаблон:Піхотна зброя ЗС РФ Шаблон:Сучасна піхотна зброя Фінляндії Шаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ Шаблон:Нк

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою НСД не вказано текст
  2. ↑ стаття Владислава Дворянінова «Кілька слів про снайпер-патроні»
  3. ↑ MIL-R-71126 (AR) (1992 рік)
  4. ↑ MIL-PRF-32316 (AR) (2008 рік)
  5. ↑ Таблиці стрільби по наземним цілям із стрілецької зброї калібрів 5,45 і 7,62 мм. Військове видавництво, Москва, 1977
  6. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/u-bilorusi-predstavyly-snajpersku-gvyntivku-scr-1200/

  7. ↑ https://texty.org.ua/fragments/106274/spysok-zbroyi-yakoyu-okupanty-planuvaly-pryborkuvaty-ukrayinciv-dokument/

  8. ↑ 8,0 8,1 8,2 Miller, David (2001). The Illustrated Directory of 20th Century Guns. Salamander Books Ltd. ISBN 1-84065-245-4.
  9. ↑ 9,00 9,01 9,02 9,03 9,04 9,05 9,06 9,07 9,08 9,09 9,10 9,11 Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group, 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0710628695.
  10. ↑ The World Defence Almanac 2006, page. 95, Mönch Publishing Group, Bonn 2006
  11. ↑ http://www.defenseimagery.mil/imagery.html

  12. ↑ _r = 1 & oref = slogin Chávez's Bid for Russian Arms Pains US Retrieved on September 21, 2008.
  13. ↑ Шаблон:Cite book
  14. ↑ -iraq-small-arms-2004.pdf Small Arms (Infantry Weapons) used by the Anti-Coalition Insurgency. Retrieved on August 26, 2008.
  15. ↑ http://www.diomil.ir/images/Product/aig/Specifications/sniperrifle.jpg

  16. ↑ Шаблон:Cite book
  17. ↑ Шаблон:Cite book
  18. ↑ 18,0 18,1 . asp Type 79/85 Sniper Rifle. Retrieved on September 21, 2008.
  19. ↑ 19,0 19,1 7.62 mm SNIPPING RIFLE. Retrieved on September 29, 2008.
  20. ↑ NDM-86. Retrieved on September 21, 2008.
  21. ↑ cn/detail_product_English.jsp? productid = 91 & cssid = 1 NDM86. Retrieved on September 29, 2008.
  22. ↑ http://www.mod.gov.sk/4960/profesional-20-septembra-2007.php?day=2010-01-01&art_datum_od=&art_datum_do=&PHPSESSID=c9b421169b7340d7f450c0339a06894d

  23. ↑ http://www.jandarma.tsk.mil.tr/silahlar/silahlaric.htm

  24. ↑ http://www.mil.fi/maavoimat/kalustoesittely/index.dsp?level=64&equipment=47

  25. ↑ http://www.army.cz/assets/files/9334/zbrane_definit.pdf

  26. ↑ 26,0 26,1 26,2 26,3 https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinska-armiya-zaminyla-majzhe-vsi-gvyntivky-svd-novoyu-zbroyeyu/

  27. ↑ імовірно таку назву отримав військовий варіант Zbroyar Z-008, випробування якого відбуваються щонайменше з 2016 року https://www.ukrmilitary.com/2017/07/2016-testing-of-weapons-and-military-equipment.html
  28. ↑ 28,0 28,1 28,2 https://defence-blog.com/finland-to-replace-soviet-era-svd-sniper-rifles/

  29. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/finlyandiya-zaminyt-radyanski-snajperski-gvyntivky/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Снайперська_гвинтівка_Драгунова&oldid=7232