-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Оса (зенітний ракетний комплекс): відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>SergoMozaic
(→‎Оператори: Додано джерело)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 18:37, 7 жовтня 2023

Шаблон:Бронетехніка Шаблон:Infobox weapon

Бойова машина 9А33Б зенітно-ракетного комплексу 9К33 «Оса»

«Оса» (індекс ГРАУ9К33, по класифікації МО США і НАТО: SA-8 Gecko («Гекон»)) — радянський автоматизований військовий зенітно-ракетний комплекс. Комплекс є всепогодним і призначений для прикриття сил і засобів мотострілецької (танкової) дивізії у всіх видах бойових дій.

Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.[1]

Модифікації

9К33-1Т «Оса-1Т»

Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:[2]

  • нова система наведення ракети
  • збільшена автоматизація роботи системи
  • нова елементна база ЗРК

Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т32 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382[2].

Варіант «Укррадарпроєкт»

Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:[2]

  • заміну електронно-променевих трубок,
  • радіоламп та лампи біжної хвилі,
  • відикона та інших морально застарілих елементів,
  • встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
  • доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.

Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:[2]

  • 12 км
  • 25 км
  • 45 км
  • до 90 км

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником[2].

Ракета Т382 КБ «Луч»

Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса - Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані[2].

Бойове застосування

Шаблон:Section-stub

Російсько-українська війна

Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України[3].

12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав[4][5].

Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»[6].

Громадянська війна в Сирії

Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.

Друга Карабаська війна

Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»[7].

Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням[7].

Оператори

Шаблон:Section-stub

Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань "Об’єднані зусилля-2021" відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК "Оса-АКМ" із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.[9]

Галерея

Примітки

Посилання

Шаблон:Commons category

Шаблон:Missile-stub Шаблон:ППО-ЗСУ Шаблон:Сучасна польська бронетехніка