-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Crotale: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>RajatonRakkaus
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 18:37, 7 жовтня 2023

Шаблон:Універсальна картка «Крота́ль» (Шаблон:Lang-fr — гримуча змія) — французький всепогодний зенітний ракетний комплекс малої дальності, призначений для боротьби з повітряними цілями в діапазоні середніх, малих і гранично малих висот. Може використовуватися як для ППО стратегічно важливих опорних пунктів, центрів управління, стартових позицій ракет, так безпосереднього прикриття бойових порядків військ.

ЗРК Crotale розроблений французькою фірмою «Thomson-CSF/Matra», і існує у двох варіантах базування: рухомому наземному та корабельному варіанті. Прийнято на озброєння Франції, Фінляндії, Греції, Нідерландів. Комплекс із моменту створення неодноразово модернізувався.

У жовтні 2022 Франція оголосила передачу комплексів Україні[1]. За даними французьких медіа, мова може йти про 3-4 комплекси[2].

Розробка та виробництво

Розроблено у 1970-х роках.

Ракета може досягти своєї максимальної швидкості 2,3 Маха протягом двох секунд.

Ліцензійне виробництво у США

У 1970-х «Кроталь» поряд з іншими зразками європейської ВПТ, такими як франко-німецький «Роланд» та британська «Рапіра», брав участь у конкурсі на переозброєння Армії США тактичними системами ППО військ у рамках програми LOFAADS/SHORADS (Low-level forward -area air-defence system/Short-range air-defence system), що передбачала заміну у військах ЗРК «Чапарел». У 1972 році був утворений консорціум на чолі з ракетобудівним підрозділом корпорації «Роквелл» (Rockwell Missile Systems Division): виробництво бойових машин з електродвигунами, на яких мала була розміщуватися пускова установка, і машин наведення з радіолокаційними станціями підсвічування цілі, мало бути розгорнуто на заводах машинобудівного підрозділу компанії Паккар (Pacific Car and Foundry Division), який і планував налагодити серійне виробництво за ліцензією; виготовленням баштових пускових установок для бойових машин та баштових РЛС для машин наведення мали займатися підприємства електромеханічного підрозділу корпорації «Нортроп» (Northrop Electromechanical Division)[3].Однак у конкурсі перемогли ЗРК «Роланд» і від виробництва американських ліцензійних моделей «Кроталя» було вирішено відмовитись.

Модифікації

Комплекс існує у кількох модифікаціях:

  • «Crotale» — базовий варіант,
  • «Naval Crotale» — корабельний,
  • «Cactus» — експортується до Чилі та Південної Африки.
  • Shahine — експортується до Саудівської Аравії.
  • «Crotale-NG» — найсучасніша модифікація

Тактико-технічні характеристики

Південнокорейський варіант Chunma.
  • Дальність стрільби: 500-10 000 м
  • Висота ураження: до 6000 м
  • Кількість ракет на ПУ: 8 шт.
  • Час реакції: 5 с
  • Максимальна швидкість польоту ракети: 2,6 М[4]
  • Час польоту на дальність 8000 м: 10 с[5]
  • Довжина: 2290 мм
  • Діаметр корпусу: 165 мм
  • Маса ракети: 73 кг
  • Бойова частина: осколкова, спрямованої дії
  • Маса бойової частини: 14 кг
  • Система наведення: радіокомандна з радіолокаційною або оптичною пеленгацією
  • Витримуване перевантаження : 35 g

Платформа

На базі «Кроталь» створена універсальна багатоцільова платформа на повнопривідному шасі, під установку різних бойових модулів, реалізована в кількох варіантах виконання (цифра «4» або «6» у назві вказує на колісну формулу) і перетворює одиницю бронетехніки-носій на бойову машину піхоти, зенітний ракетний або зенітний гарматно-ракетний комплекс, машину управління вогнем батареї ракет або командно-штабну машину :

P4R

P4R — на чотириколісному шасі Hotchkiss-Brandt. Машини всіх зазначених типів на базі P4R важили близько 12 тонн та обслуговувалися екіпажами по дві особи (водій та оператор).[6]

P6R

P6R — на шестиколісному шасі Thomson-CSF, розроблена спільно з компанією-виробником башт для бронетехніки SAMM (Societe d'Applications des Machines Motrices). Газотурбінний двигун потужністю 340 квт. Пропонувалася на експорт для Бундесверу[6].

Модулі

  • Зенітний ракетний комплекс — SICA «Shahine» R460 (P4R) або «Sirocco» (P6R). Має вдосконалену модель Shanine 2 із цифровою системою обробки інформації SHADL (SHAnine Data-Link), альтернативною РЛС наведення, модифікованою РЛС виявлення (дальність виявлення доведена до 19,5 км), а також удосконаленим інфрачервоним дистанційним підривником[6].
  • Бойова машина піхоти — замість зенітних керованих ракет, оснащена бойовим модулем Sylac з 20-мм спареною автоматичною гарматою, розробленим американо-французьким консорціумом Thomson-CSF. Система управління вогнем модуля включає бортовий комп'ютер, телевізійну систему наведення і приціл з гіроскопічною стабілізацією, а також імпульсно-доплерівську станцію ближньої радіолокаційної розвідки Œil Vert (з фр. — «зелене око»), що працює в діапазоні висот від 0 до 3 км з похилою дальністю виявлення цілей до 7,5 км (по цілях типу «підлітаючий вертоліт») і 15 км (типу «літак») і дозволяє виявити цілі, що летять з радіальною швидкістю від 108 до 1080 км/год або зависають у просторі[6].

Усі перелічені вище зразки озброєння на базі «Кроталь» були розроблені наприкінці 1970-х — на початку 1980-х, тоді ж пройшли заводські випробування та пропонувалися на експорт, регулярно виступаючи як експонати на різних міжнародних виставках озброєння та військової техніки, але в серійне виробництво запущені не були через відсутність великих замовлень[6].

Бойове застосування

Російсько-українська війна

З 2022 року зенітні ракетні комплекси Crotale перебували на озброєнні підрозділів Повітряних сил ЗСУ в другому ешелоні протиповітряної оборони Києва[7].

Оператори

  • Шаблон:SAU: 16 систем цілевказання та 32 пускові системи, 36 систем Shahine.
  • Шаблон:CHL: 2 систем цілевказання та 4 пускових систем
  • Шаблон:EGY: 12 систем цілевказання та 24 пускових систем (Sphinx).
  • Шаблон:ARE: 3 системи цілевказання та 9 пускових систем
  • Шаблон:FRA, 12 одиниць Crotale NG на озброєнні в ескадрильях наземної протиповітряної оборони станом на 2018 рік[8]. Перше покоління Crotales було знято з експлуатації.
  • Шаблон:FIN, 21 одиниця Crotale NG на шасі XA-200 6x6 з 1990-х[9].
  • Шаблон:GRE, 9 одиниць Crotale NG для ВПС на шасі XA-200 6x6 з 1998 року, 2 для ВМС.
  • Шаблон:LBY: 9 систем цілевказання та 27 пускових систем.
  • Шаблон:PAK: 12 систем цілевказання та 24 пускових систем.
  • Шаблон:CHN: 1 батарею було поставлено для оцінки. Зворотнім інжинірингом китайська промисловість створила систему HQ-7, яку пізніше було скопійовано Іраном.
  • Шаблон:KOR: 114 пускових систем було поставлено у 1999—2009 рр. Будувалися за участю Samsung Thales для південокорейської армії під назвою KM-SAM Chunma або Pegasus[10].
  • Україна Україна: 3 або 4 системи поставляються Францією 2022 року[11].

Колишні

  • Шаблон:POR
  • Шаблон:ZAF: 7 систем цілевказання та 14 пускових систем, виведені з експлуатації.
  • Шаблон:MAR: системи поставлено 1978 року[12], виведено з експлуатації.
  • Шаблон:IRQ: 20 систем, виведено з експлуатації з часу війни 2003 року.

Примітки

Посилання

Шаблон:ППО-ЗСУ

  1. ↑ https://defence-ua.com/weapon_and_tech/zrk_crotale_vid_frantsiji_na_skilki_kompleksiv_mozhlivo_rozrahovuvati_i_na_scho_voni_zdatni-9268.html

  2. ↑ https://www.bfmtv.com/economie/entreprises/defense/la-france-pourrait-fournir-a-l-ukraine-3-ou-4-systemes-anti-aeriens-crotale_AV-202210140399.html

  3. ↑ Rockwell Crotale team // Flight International, 4 April 1974, p. 431
  4. ↑ http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/crotale_naval/crotale_naval.shtml

  5. ↑ https://missilery.info/missile/crotale

  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 6,3 6,4 Chant, Christopher. Air Defense Systems and Weapons, Brassey's Defence Publishers, 1989, pp. 149—162, ISBN 0-08-036246-X.
  7. ↑ https://texty.org.ua/fragments/109627/yak-pracyuye-protypovitryana-oborona-kyyeva-poyasnyuye-heneral-nayev/

  8. ↑ Шаблон:Lien web.
  9. ↑ Шаблон:Lien web.
  10. ↑ Шаблон:Lien web.
  11. ↑ Шаблон:Lien web
  12. ↑ Шаблон:Lien web.
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Crotale&oldid=7453