-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кокурін Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
(Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я = Кокурін Сергій Вікторович | оригінал імені = | портрет = Кокурін Сергій Вікторович.jpg | розмір = 200px | ім'я при народженні = | дата народження = 1.1.1978 | місце народження = Сімферополь, Кримська область, {{краї...)
(Немає відмінностей)

Версія за 19:19, 8 жовтня 2023

Кокурін Сергій Вікторович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png ПрапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Сергі́й Ві́кторович Коку́рін (1 січня 1978, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР — 18 березня 2014, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна) — прапорщик Збройних сил України. Загинув під час штурму сімферопольського фотограмметричного центру. Перший убитий воїн російськими окупантами у російсько-українській війні, що почалась із анексії Криму починаючи з 2014 року.

Життєпис

Сергій Кокурін народився в Сімферополі, де закінчив середню школу. 28 грудня 1997 року склав Військову присягу на вірність Українському народові. Під час військової служби пройшов шлях від рядового до начальника служби тилу. До літа 2013 року служив у Сімферопольському об'єднаному військовому комісаріаті. З літа 2013 року — начальник служби тилу 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України. Неодноразово нагороджувався відзнаками Міністра оборони України та начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України.

Загинув 18 березня 2014 року, виконуючи службовий обов'язок та захищаючи свою військову частину від озброєного нападу російських окупантів. Під час штурму 13-го фотограмметричного центру Сергій Кокурін перебував на спостережній вежі на території автопарку військової частини, домінантній точці, з якої проглядається вся територія частини. Вбитий пострілом у серце з вогнепальної зброї. Згідно офіційного висновку про причини смерті, Сергій Кокурін був вбитий двома кулями автомату калібру 5,45 мм, випущеними знизу вгору.

Поранений під час штурму капітан ЗСУ Валентин Федун згадує, що відбувалося: Шаблон:Текст

22 березня у Сімферопольському Будинку офіцерів відбулась церемонія прощання з військовослужбовцем Збройних сил України прапорщиком Сергієм Кокуріним. Похований на міському кладовищі Сімферополя.

У загиблого залишилися мати, 4-річний син та вагітна дружина Олена. Два місяці Сергій не дочекався до народження другої дитини — Сергія Сергійовича Кокуріна[1]. Сім'я виїхала з окупованого Криму до Одеси.

Нагороди та вшанування

  • У грудні 2015 року в Одесі колектив фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України урочисто відкрив на території частини пам'ятник загиблим топографам та меморіальну дошку пам'яті першого загиблого під час анексії Росією Криму українського військовослужбовця — прапорщика Сергія Кокуріна[3].

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ