-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Александренко Сергій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:14, 8 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці

Александренко Сергій Миколайович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сергі́й Микола́йович Алекса́́ндренко (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший солдат 1-ї окремої танкової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1979 року в селі Олбин. Закінчив 1996-го олбинську загальноосвітню школу; пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ (1997—1999). 2001 року закінчив Остерський будівельний технікум (сучасний Остерський коледж будівництва та дизайну). Працював у Києві (на заводі залізобетонних конструкцій).[1] 2011 року збирався одружитися — але його дівчина загинула в автокатастрофі.[2]

У березні 2014 року мобілізований, старший солдат, радіотелеграфіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

Загинув 9 серпня 2014 року під час ударно-пошукових дій внаслідок обстрілу в районі с. Весела Тарасівка, Лутугинський район, Луганська область.

Похований 22 серпня 2014-го в рідному селі. Його родина проживає в селі Олбин.[3]

Нагороди та вшанування

  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4]
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • 20 квітня 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[5].
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 24.
  • вшановується 9 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави[6]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ