-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Амельчаков Юрій Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:15, 8 жовтня 2023

Юрій Юрійович Амельчаков
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ю́рій Ю́рійович Амельчаков (2 липня 1975, Житомир, УРСР — 31 липня 2014, Маринівка, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.

Коротко про життєпис та обставини загибелі

Народтвся 1975 року в місті Житомир. Закінчив житомирську ЗОШ № 21; по тому — Санкт-Петербурзьке зенітно-ракетне училище.[1]

У часі війни — старший лейтенант 30-ї бригади. Увечері 30 липня 2014 група солдатів 30-ї окремої механізованої бригади на двох броньових машинах МТЛБ збилася з дороги та заїхала у розташування супротивника поміж с. Степанівка та Дмитрівка, Шахтарський район, Донецької області. Одна машина була знищена вогнем ворога, а інша захоплена.

Під час обстрілу, за словами вцілілих військовослужбовців, загинули солдати Шанюк Петро та Лук'янчук Богдан[2]. Юрій Амельчаков дістав важкі поранення та зміг відповзти у поле, добу йому дзвонили хлопці з передової (зі взводу Юрія) та просили у командирів піти на пошуки. Але ні командир бригади, ні командир батальйону не дозволили. Через відсутність орієнтирів знайти його не вдалося, помер від поранень. До полону тоді потрапили Олександр Луцкенко, Микола Ковбасюк, Загладько.

Останній дзвінок до Юрія був о 4-й годині ранку 31 липня. Він уже хрипів та ледь говорив. За словами побратимів дав зрозуміти, що їх залишили помиратиШаблон:Джерело.

Героя було випадково знайдено лише наприкінці 2014 р. та доставлено до моргу м. Шахтарськ. 23 грудня 2014 р. тіло загиблого було передано українській стороні, після чого почався майже 8-місячний процес ідентифікації.

Похований у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.

Без Юрія лишились батьки, дружина Ксенія Петрівна і двоє дтей — з донька 2000 р.н. та молодший син 2012 р.н.[3]

Нагороди та вшанування

  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (16.01.2016)[4]
  • в жовтні 2016-го у Житомирі відкрито і освячено меморіальну дошкуу Юрію Амельчакову.[5]

Примітки

Див. також

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ