-
Андрейченко Максим Павлович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:15, 8 жовтня 2023
| Андрейченко Максим Павлович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Макси́м Па́влович Андре́йченко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився 1992 року в місті Мена (Чернігівська область). Після закінчення менської школи навчався у Конотопському політехнічному технікумі, потім здобув вищу освіту в Конотопському політехнічному інституті.
З вересня 2013 року уклав контракт; водій-механік 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.
Загинув 22 серпня 2014 року в смт Біле Лутугинського району під Луганськом — від вибухової травми, внаслідок попадання снаряду в танк. У тому ж часі поліг Микола Лущик. Максим зазнав поранень у ноги та серце, але залишався живим. Пораненим надали першу медичну допомогу; Максиму вкололи два уколи знеболювального, третій не кололи — боялися, що не витримає серце. «Газеллю» відправили поранених до госпіталю — але він на той час змінив місце розташування, Максим помер в дорозі внаслідок кровотечі.
Залишились батьки та сестра.
Похований в місті Мена.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- 5 грудня 2014 року в Менській ЗОШ ім. Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» від спілки учасників бойових дій АТО «Побратими України»[2].
- 20 квітня 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[3].
- Присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6 місце 2
- Вшановується 22 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
Примітки
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://mena.org.ua/blog/5-hrudnya-v-meni-vstanovyly-memorialni-doshky-zahyblym-bijtsyam-foto/
- ↑
http://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Heroi_Siverskoho_kraiu_T_1.pdf
- ↑
https://chor.gov.ua/nasha-diyalnist/novini/item/11154-vidznakamy-derzhavnoho-ta-oblasnoho-rivnia-vidznacheno-muzhnist-t
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав п'ять разів. В Міноборони вшанували захисників України