-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Арнаут Дмитро Ілліч

Матеріал з Разом
Версія від 21:16, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арнаут Дмитро Ілліч
UA-OR8-MSSGT-GSB-H(2015).png Старший прапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро́ Іллі́ч Арнаут (1976—2014) — старший прапорщик, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1976 року в селі Краскино (Хасанський район, Приморський край, РРФСР). Виростав з братом-близнюком Олексієм. Згодом батька-військовослужбовця перевели в НДП; по тому — до Луганська. Закінчив 8 класів луганської ЗОШ № 8. Разом з братом вступив в Київський війсьовий ліцей. Випускник 1993 року Київського військового ліцею імені Івана Богуна[1]. Олексій вступив до Ростовського воєнного інституту; Дмитро служив в Одесі.

Від 1998 року — в Луганському прикордонному загоні. 1999 року закінчив Хмельницьку школу прапорщиків. Інспектор прикордонної служби — технік 2-го відділення інспекторів відділу прикордонної служби «Красна Талівка». 2001 року закінчив Східноукраїнський національний університет.

Перебував в полоні у російських бойовиків (потрапив 25 липня) — будівля СБУ в Луганську, коли зміг вибратися, повернувся до свого загону на кордон.

Загинув в бойовому зіткненні у Красній Талівці — близько 15-00 прикордонники зупинили диверсійно-розвідувальну групу, котра порушила кордон з території Росії. Бій тривав 2,5 години, терористів підтримували вогнем з Російської Федерації — міномети, 2 БТР та 2 БМП. Також українських прикордонників обстрілювали некерованими реактивними снарядами 2 бойові вертольоти Мі-24 Збройних сил РФ. У бою загинули 4 прикордонники, 3-х поранено, однак прорив через кордон не відбувся, диверсанти ж вивезли своїх поранених та вбитих під прикриттям вогню російських БТРів та вертольотів до Росії.

Без Дмитра лишились батьки, дружина Ольга та двоє дітей — з них донька Крістіна.

Похований в Луганську.

Нагороди та вшанування

  • 8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 23
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ