-
Бричак Володимир Володимирович
| Бричак Володимир Володимирович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:External media Володи́мир Володи́мирович Бричак ( , м. Берегове, Закарпатська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Торецьк, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився 1977 року в закарпатському місті Берегове. Батько був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час військової служби. Володимир закінчив берегівську середню школу № 2 (за радянських часів це була єдина у місті школа з російською мовою навчання, у 2000-х роках ліквідована[1]). Працював на різних роботах у рідному місті, опанував чоботарство, тривалий час працював паркувальником.
Під час російської збройної агресії проти України добровольцем прийшов до військкомату, але його не хотіли брати, — у 6-му класі травмував око та мав інвалідність. Зрештою домігся призову та у лютому 2016 року підписав контракт і після навчання вирушив на фронт.
Солдат, стрілець — помічник гранатометника 2-го гірсько-піхотного відділення 3-го взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, військова частина А1778, м. Ужгород.
Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, був поранений в руку, після лікування повернувся на передову.
3 липня 2017 року близько 23:50 був важко поранений пострілом ворожого снайпера поблизу м. Торецька, на Горлівському напрямку, біля станції Майорська — з початком обстрілу, коли біг, пригнувшись, на бойову позиції, куля увійшла над пластиною бронежилета і зачепила серце, ще півгодини боровся за життя, але реанімаційні заходи не дали результату. Помер вночі 4 липня у Торецькій центральній районній лікарні[2][3].
Похований 6 липня у Береговому[4].
Залишилась мати Ілона Степанівна Бричак, сестра Ілона та син Артем 2003 р. н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
- Портрет Володимира Бричака, разом з портретами інших полеглих на війні земляків, розміщений на Стіні Героїв у центрі м. Берегове[6].
Примітки
Джерела
- Бричак Володимир Володимирович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Засмаглі руки впевнено тримали автомат: журналістка розповіла про вбитого на Донбасі бійця АТО // «24 канал», 5 липня 2017.
- Військовий, Володимир Володимирович Бричак. Його ім'я назавжди закарбоване в Літописі втрат української армії! // Літопис UA, 26 жовтня 2017.
- ↑ Колишня ЗОШ № 2 в Берегові: «Apocalypse now» // «Beregovo.Today», 29 січня 2015
- ↑ У російсько-українськиій війні на Донбасі загинув воїн із Берегова Володимир Бричак // «Закарпаття онлайн», 4 липня 2017
- ↑ Куля влучила закарпатському Герою прямо в серце // «Час Закарпаття», 5 липня 2017
- ↑ У Берегові попрощалися з полеглим у російсько-українській війні Володимиром Бричаком (ФОТО) // «Закарпаття онлайн», 6 липня 2017
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Стіну Героїв в центрі Берегова оновили до Дня Незалежності // «Beregovo.Today», 27 серпня 2018