-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вакуленко Олександр Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 21:20, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вакуленко Олександр Іванович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Іва́нович Вакуле́нко (  — Шаблон:ДС) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

1984 року закінчив Придніпровську ЗОШ, вступив до Ташкентського вищого командного танкового училища, по закінченні навчання розпочав службу в селі Мирна Читинської області. 9 квітня 1992 року прибув до Нікопольської військової частини, служив до виходу в запас 2011-го. Працював у ВО «Оскар».

21 серпня 2014-го призваний із запасу, заступник командира з озброєння 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади. Готував молодих бійців у Кривому Розі, по тому був направлений на оборону Дебальцевого.

15 лютого 2015-го загинув поблизу Дебальцевого — під час виїзду назустріч до бійців НГУ, котрі прибули на допомогу підрозділу. В умовленому місці майор Вакуленко та 3 розвідники наштовхнулися на терористів. Загін прийняв бій проти утричі чисельнішої ДРГ. Вакуленко прикривав відхід, терорист вистрелив в нього з підствольного гранатомета. Псевдо «Каратель» був поранений, потрапив у полон, двоє інших бійців відступили перед переважаючими силами противника.

22 лютого 2015-го Олександра провели в останню путь у Нікополі.

Без Олександра лишились дружина та син 1998 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • 2016 року у Нікополі проведено футбольний турнір ветеранів пам'яті Олександра Вакуленка

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub