-
Григор'єв Олександр Олександрович
Олександр Григор'єв Олександр Олександрович Григор'єв | |
---|---|
ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Олександр Олександрович Григор'єв (1983, Литовська РСР, СРСР — 28 лютого 2022, с. Макарів Бучанський район Київська область) — полковник, військовий льотчик-штурман, начальник служби безпеки польотів 16 ОБрАА[1] Збройних сил України. Учасник АТО/ООС, досвідчений льотчик-інструктор. Брав участь у звільненні Києва під час російського вторгнення в Україну.
Біографія
Син військовослужбовця, який був зв’язківцем на літаках «Іл». Спочатку родина, у якій є ще старша сестра, мешкала у Литві, після того переїхала у Мелітополь, де Олександр й пішов до школи[2].
Навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Під час навчання познайомився з майбутньою дружиною.
Після закінчення навчання був розподілений у 16 ОБрАА, що базувалася у місті Броди, Львівська область.
Невдовзі після цього одружився.
2010 року в родині народився син Максим[3].
Брав участь у миротворчих місіях у Ліберії та Конго, був інструктором. Один з небагатьох українських вертолітників, хто виконував посадку у кратер вулкана Ньямлагіра в Республіці Конго[4].
З 2014 року в зоні АТО/ООС евакуйовував поранених військовослужбовців та цивільних.
Був великим шанувальником Формули-1, тому й отримав прізвисько «Шумахер».
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну, що почалося 24 лютого 20222 року, у складі екіпажу вертольоту Мі-8 разом із побратимами вдень і вночі обстрілював колони ворога.
Загинув 28 лютого 2022 року в складі екіпажу вертольоту Мі-8 разом з Дмитром Нестеруком та Василем Гнатюком під час виконання польотного бойового завдання з відбиття збройної агресії російської федерації. Поблизу населеного пункту Макарів Бучанського району Київської області у вертоліт влучила ворожа ракета. Зв'язок з екіпажем був втрачений. Лише після звільнення Київської області від загарбника вдалося забрати тіла наших захисників[5].
Похований у рідному місті, в МелітополіШаблон:Джерело.
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
- Медаль за 15 років сумлінної служби.
- Медаль за 15 років Зсу.
- Нагрудний знак за учасник АТО.
- Медаль за сумлінну службу 2 ступеня.
- Нагрудний знак Козацький хрест 1 ступеня.
- Нагрудний знак за МОУ.
- Нагрудний знак Зразкову службу.
Родина
В Олександра залишилася дружина та син.
Вшанування
1 липня 2022 року Експертна група з перейменувань Київської міської ради рекомендувала перейменувати вулиця Червону на вулицю Олександра Григор'єва[7].
Рішенням Бродівської міської ради від 3 листопада 2022 року на вшанування та увічнення пам'яті Героя України полковника Олександра Григор'єва перейменовано вулицю Володимира Короленка у місті Броди[8].
Примітки
Джерела
- Олехнович А. «Шумахер» був професіоналом найвищої проби… // АрміяInform. — 2022. — 24 квітня.
- ↑
https://censor.net/ua/photo_news/3334669/u_brodah_na_lvivschyni_poproschalysya_iz_troma_aviatoramy_16yi_brygady_yaki_v_pershi_dni_viyiny_zagynuly
- ↑
https://fakty.ua/403102-on-byl-dlya-menya-vsem-mirom-zhena-o-vertoletchike-ase-aleksandre-grigoreve-s-pozyvnym-shumaher
- ↑
https://ukrayina.pl/ukrayina/7,183473,28577334,1059-1073-1086-1102-1079-1072-1075-1080-1085-1091-1074.html
- ↑
https://war.obozrevatel.com/ukr/ukrainskij-polkovnik-iz-pozivnim-shumaher-zaginuv-pid-chas-bojovogo-vilotu-na-kiivschini-jomu-nadali-zvannya-geroya-foto.htm
- ↑
https://censor.net/ua/photo_news/3334669/u_brodah_na_lvivschyni_poproschalysya_iz_troma_aviatoramy_16yi_brygady_yaki_v_pershi_dni_viyiny_zagynuly
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.pravda.com.ua/columns/2022/07/1/7355812/
- ↑
https://mrbrody.dosvit.org.ua/storage/documents/documents/13cd16b687593c556ddb0bb12162f69f.doc