-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Григорович Іван Станіславович

Матеріал з Разом
Версія від 21:25, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорович Іван Станіславович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Іва́н Станісла́вович Григоро́вич ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.

Служба

Мешкав у м. Канів. Закінчив у 2012 році Національний авіаційний університет.

Був призваний за мобілізацією.

Воював на посаді старший навідник мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна», в/ч пп В2612.

Обставини загибелі

Взвод І. Григоровича був відведений за «Мінськими угодами», але він зголосився нести службу на передових позиціях та був відряджений до взводно-опорного пункту роти розвідки в районі міста Мар'їнка (Донецька область).

Загинув 21 липня 2016 року близько 20.00 внаслідок осколкового поранення на взводному опорному пункті роти розвідки, відбиваючи напад диверсійно-розвідувальної групи противника. Російські бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. Напад було відбито, але Іван Григорович загинув від осколкового поранення, поранені ще двоє захисників.

Сімейний стан

Залишилися мати й дружина. Похований у рідному селі Кононча Канівського району Черкаської області.

Вшанування пам'яті

В березні 2017 року на фасаді загальноосвітньої школи села Кононча урочисто було відкрито меморіальну дошку випускнику І. Григоровичу[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Authority control Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

  1. Лісова Лідія. «Богун» мріяв стати пілотом // Голос України. — 2017. — № 54. — 24 березня. — С. 7.