-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Задоянчук Олег Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 21:27, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Задоянчук Олег Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Оле́г Іва́нович Задоянчу́к (10 липня 1971, Хабаровськ — 4 вересня 2014, Дмитрівка) — український журналіст.

Життєпис

Народився 10 липня 1971 року в місті Хабаровську в сім'ї військового. У 1985—1988 роках навчався в школі № 55 м. Кишинів. У 1995 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, політична журналістика.

Починав займатися журналістикою з репортажами для московської газети «Мегаполис-Экспресс», відвідуючи зону бойових дій у Придністров'ї.[1]

У 1993—1997 рр. — редактор, кореспондент «УНІАН-новини». У 1997—1998 рр. — редактор програми «Післямова» на студії «1+1».

З 1998 року — працював головним редактором телекомпанії «Нова мова», був редактором проекту «Обличчя світу», випусковим редактором новин «Нового каналу», «5 каналу», ТСН, СІТІ. Шеф-редактор медіа-центру «Кандидат». Останнім часом працював в агентстві «Укрінформ».[2]

Призваний за мобілізацією 29 серпня 2014 року, 2 вересня в числі 16 новоприбулих бійців склав присягу в 12-му батальйоні територіальної оборони Києва.[3] Уночі проти 4 вересня 2014 року російська артилерія системами «Смерч» підступно знищила український підрозділ у с. Дмитрівка Новоайдарського району.[4] Тоді ж загинув старший лейтенант 12-го батальйону «Київ» Олексій Ощепков.

Поховали журналіста 8 вересня 2014 року на Алеї героїв Лук'янівського військового кладовища.

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали