-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Заєць Олександр Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:27, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заєць Олександр Юрійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Ю́рійович За́єць (28 жовтня 1993, село Селятин, Путильський район, Чернівецька область — 7 серпня 2014, село Маринівка, Шахтарський район, Донецька область) — солдат Державної прикордонної служби, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1993 року в селі Селятин (Путильський район, Чернівецька область). В 2010 закінчив Селятинську школу I—III ступенів, у вересні 2010 року поступив в Політехнічний коледж м. Чернівці на навчання за спеціальністю «будівництво та експлуатація будівельних споруд». 10 квітня 2014 року підписав контракт на строкову військову службу, далі перебував в м. Оршанець в навчальній частині. Згодом відправили в Свердловський район с. Зеленопілля, де перебував 58 днів, з яких в оточенні був 22 дні.

Загинув під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів та з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби[1]. Тоді ж полягли капітан Лифар Сергій Іванович, старші прапорщики Діхтієвський Віктор Миколайович й Присяжнюк Ігор Васильович, сержант Кислицький Олег Володимирович, старший матрос Колісниченко Євген Анатолійович, солдати Антипов Микола Павлович, Бойко Сергій Олександрович, Кумановський Віктор Анатолійович та Птіцин Віталій Ігорович.

Зі спогадів рідних: від'їжджав із бажанням служити. Останні мрії — повернутись з пекла бойових дій та добре поїсти вдома домашньої їжі, не чути і не бачити пострілів.

У загиблого залишились батьки та брат.

Нагороди та вшанування

  • Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2014, посмертно).[2]
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 23.

Див. також

Примітки

Посилання

http://putyla.bukoda.gov.ua/page/zaets-oleksandr-yuriiovich

Шаблон:Учасники РУВ

  1. При выходе из «должанского котла» погибли пять одесских пограничников // Думская. — 2014. — 7 серпня. Шаблон:Ref-ru
    В зоні АТО загинув 20-річний буковинець // 0372.ua — Сайт міста Чернівців. — 2014. — 8 серпня.
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою upu_651_2014 не вказано текст