-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Іткалюк Юрій Герасимович

Матеріал з Разом
Версія від 21:29, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іткалюк Юрій Герасимович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png ПрапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ю́рій Гера́симович Іткалю́к (23 квітня 1966 — 4 лютого 2015) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Відслужив у РА, в ЧССР, 8 років. По поверненні познайомився з майбутньою дружиною Марією. Подружжя проживало у Вовничах. Працював механіком на різних підприємствах, їздив на заробітки до Києва. Робив на тракторі у Вовничах, допомагав обробляти односельцям земельні ділянки. Подружжя прожило разом 22 роки, виховали двох синів — Івана та Бориса.

Мобілізований в серпні 2014-го, старший механік-водій, 3-й танковий батальйон, 17-та окрема танкова бригада.

4 лютого 2015-го загинув під час обстрілу з ПТРК позицій взводного опорного пункту. Танк Юрія відбивав наступ терористів, прикриваючи українські підрозділи, потрапив під артобстріл. Два снаряди пролетіли повз, третій влучив у люк.

Без Юрія лишились дружина, двоє синів.

Похований в селі Вовничі 11 лютого 2015-го. Проводжали в останню дорогу усім селом. 10-12 лютого в Млинівському районі оголошені днями жалоби.[1]

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • почесний громадянин Млинівського району (посмертно).

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub