-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Куракін Іван Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 21:33, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куракін Іван Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Куракін Іван Володимирович (15 червня 1988, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область — 1 квітня 2022, с. Роздольне, Волноваський район, Донецька область) — воїн ЗСУ, 6-й окремий стрілецький баральйон, 2-а окрема стрілецька рота, ВЧ А-7090.

Життєпис

Народився у м. Вільнянськ на Запоріжчині. Батько — Куракін Володимир Анатолійович, електрик. Мати — Куракіна (Бойко) Тетяна Володимирівна, вихователь дитячого садка.

Навчався у ЗОШ № 3, м. Вільнянськ та Вільнянському професійному ліцеї, де отримав інженерно-технічну спеціальність.

У 2006—2007 рр. проходив строкову військову службу (Десантно-штурмові війська Збройних сил України).

З 2007 р. працював у Запоріжжі (АТ Мотор Січ, приватні підприємства).

У 2022 р. воював у ЗСУ, доброволець. Загинув 1 квітня 2022 р. на Донбасі.

Похований з почестями на центральному цвинтарі м. Вільнянськ[1][2].

Сім'я

Дружина Анна, син Тимур і дочка Сабріна.

Нагороди

  • За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений Орден «За мужність» III ступеня[3]

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ