-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Майборода Сергій Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 21:35, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майборода Сергій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Микола́йович Ма́йборода ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1988 року в місті Ладижин (Вінницька область). Закінчив 2005-го Ладижинську ЗОШ № 2. Самостійно опановував програмування, вчився лагодити комп'ютерну техніку. У Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій здобув кваліфікацію менеджера за спеціальністю «організація виробництва». Мав бажання служити у «гарячих точках» в Африці. Служив у Новограді-Волинському в пожежній частині. Від 2010 року проходив службу за контрактом; солдат, стрілець-помічник гранатометника, 30-та окрема механізована бригада. Одружився; виховували дітей.

З початком війни міг залишитись на місці дислокації підрозділу, та відмовився.

Загинув о 14:00 під час обстрілу з БМ-21 «Град» і танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район). О четвертій ранку його тіло знайшли побратими. Сергія і ще одного військового накрила бетонна плита, зруйнована під час артилерійського обстрілу. Тоді ж полягли Даніл Кіріллов, Іван Олійник та Вадим Пашковський, зник безвісти Роман Веремійчук.

Без Сергія лишились батьки, дружина, син 2010 р.н та донька 2013 р.н.

Похований у Ладижині 15 серпня 2014 року з військовими почестями; в місті оголошено дні жалоби 15 і 16 серпня.[1][2]

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 2, місце 30
  • медаллю «За жертовність та любов до України» (посмертно)
  • 12 жовтня 2015 року на фасаді будівлі ладижинської загальноосвітньої школи № 2 йому відкрито меморіальну дошку
  • вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.[3]
  • 2018 року в Ладижині відюувся футбольний турнір, присвячений Сергію Майбороді та Віталію Химичу[4]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub