-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Неніца Анатолій Валерійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:38, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неніца Анатолій Валерійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Анато́лій Вале́рійович Неніца ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1988 року в селі Кам'янка (Апостолівський район, Дніпропетровська область). 2003 року закінчив загальноосвітню школу.

Мешкав у місті Зеленодольськ; працював охоронцем та начальником караулу в супермаркеті, потім — на супроводі вагонів.

Лютим-місяцем 2016 року підписав контракт; солдат, розвідник-кулеметник розвідувальної роти, 54-й окремий розвідувальний батальйон. Після 2 місяців підготовки у навчальному таборі вирушив на фронт; 19 серпня нагороджений відзнакою батальйону.

10 жовтня 2016 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине (Волноваський район) — від вибуху 120-мм міни.

12 жовтня 2016-го похований у Кам'янці.

Без Анатолія лишилися батьки Ніна Іванівна та Валерій Вікторович, дружина Дарина Ігорівна та двоє дітей, — син і донька (Софійка народилася за два тижні до смерті батька), сестра Лариса Валеріївна.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • медаль «За Маріуполь»
  • у школі, яку закінчив Валерій, відкрито меморіальну дошку його честі.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub