-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ніколенко Павло Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 21:38, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколенко Павло Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Павло́ Ві́кторович Ніко́ленко (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат 91-го окремого полку оперативного забезпечення Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Виростав із старшими братами. Закінчив Вирівську школу, в ДТСААФ здобув професію водія. Пройшов строкову службу, демобілізувався та працював водієм в агропідприємстві «Зоря». Після банкрутства агрофірми працював водієм в Сумській обласній клінічній лікарні. Захоплювався історичною літературою та фільмами. Був добрим автомеханіком, за допомогою зверталося усе село.

Мобілізований в липні 2014-го, водій, 91-й окремий полк оперативного забезпечення, з вересня перебував в зоні бойових дій. В складі батальйону зводив укріплення навколо Дебальцевого, виконував бойові завдання на блокпосту «Ворота».

Загинув 23 листопада під час обстрілу з РСЗВ «Град» блокпосту «Ворота» в районі міста Дебальцеве. Павло отримав осколкове поранення у груди — не встиг добігти до укриття. Попри швидко надану медичну допомогу, врятувати життя бійця не вдалося.

Похований у Вирах.

Залишилися дружина Вікторія та двоє синів — Андрій й Микола.

Нагороди та вшанування

  • 15 травня 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
  • у Вирівській ЗОШ встановлено меморіальну дошку випускникові Павлу Ніколенку

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ