Петренко Василь Васильович

Петренко Василь Васильович;
	ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Життєвий шлях

Народився 6 жовтня 1975 року в місті Коростень Житомирської області. У 1993 році закінчив місцеву загальноосвітню школу № 3.

Проходив військову службу на посаді старшого помічника начальника особового складу та стройового штабу 160 зенітної ракетної бригади.

В 2014 році був призначений до складу зведеного загону ПС ЗС України «Дика качка») та відбув до району проведення АТО. Позивний «Моцарт». Один із «кіборгів».

Загинув від кулі ворожого снайпера на опорному пункті під час оборони Донецького аеропорту.

Залишились дружина та дві доньки.

Похований в м. Коростені на Житомирщині.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
2 березня 2015 року у місті Коростень на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 3 (вулиця Древлянська, 20), де навчався Василь Петренко, йому відкрито меморіальну дошку.
В січні 2016 року, на території 160 зенітної ракетної бригади було відкрито меморіальну дошку на честь Василя Петренка^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня^[3]^[4].