-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Победінський Володимир Дмитрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:42, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Победінський Володимир Дмитрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Дми́трович Победінський (Шаблон:Н , Овруч, Житомирська область, Україна — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат резерву Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас», псевдо «Кріт».

Життєпис

Народився 1991 року в Овручі, в дитинстві родина переїхала до Мангуша, де він у 2009 році закінчив Мангуську загальноосвітню школу № 2. Відвідував танцювальний гурток, займався спортом, захоплювався комп'ютерами. Пройшов строкову службу в армії. Працював у сфері ІТ-технологій.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України влітку 2014 добровольцем став на захист Батьківщини, рідної Донеччини.

Солдат резерву, стрілець-помічник гранатометника, снайпер 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».

7 березня 2015-го загинув під час відбиття танкової атаки терористів поблизу села Широкине. Впродовж дня російські збройні формування обстрілювали позиції українських захисників з мінометів, гранатометів та стрілецької зброї, а близько 16:00 вели вогонь з танку. Під час бою за кілька метрів від Володимира розірвався танковий снаряд, він загинув від чисельних уламкових поранень. Боєць з позивним «Марсель» зазнав контузії. У бій було введено танк загону спецпризначення НГУ «Азов», спільними зусиллями підбито БМП противника[1][2][3].

Похований 10 березня на кладовищі Мангуша[4][5].

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

8 травня 2015 в Мангуській ЗОШ № 2 на урочистій шкільній лінійці відбулося відкриття меморіальної дошки на честь загиблого бійця батальйону «Донбас» Володимира Победінського[7].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ