-
Присяжнюк Олександр Дмитрович
| Присяжнюк Олександр Дмитрович | |
|---|---|
 Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Присяжнюк Олександр Дмитрович ( — Шаблон:ДС) — старший сержант 3-тя окрема танкова бригада, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився с. Гвіздярня, Романівський район (нині — Житомирський). Закінчив Ясногородську ЗОШ.
В 1981—1982 рр. навчався в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира на професії "Електромонтера"[1].
В 1982 року проходив строкову службу в танкових військах (зокрема і в Монголії). Після служби в армії закінчив танкове училище.
Трудову діяльність розпочав в Житомирському заводі хімічного волокна. Більшу частину свого життя Олександр Присяжнюк пропрацював у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні на посаді монтер колії. Потім влаштувався на Житомирський м'ясокомбінат[2] зайнявши посаду садівника.
З початком війни пішов добровольцем на фронт. Олександра направили в дев'ятий танковий батальйон на посаду командира взводу танкової роти. Разом зі своїм підрозділом Олександр пішов на завдання, але не повернувся, загинувши в бою під Слов'янськом 4 липня[2].
20 липня 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі[3][4][5].
Нагороди
Указом Президента України №617/2022 від 29 серпня 2022 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно[6].
Примітки
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub
- ↑
https://cpto.zt.ua/141-2/vypusknyky/
- ↑ 2,0 2,1
https://suspilne.media/262573-u-zitomiri-poprosalisa-iz-zagiblim-vijskovosluzbovcem-oleksandrom-prisaznukom/
- ↑
https://zhitomir-online.com/podiyi/132036-zhytomyryany-poproschalysya-z-viyskovym-yakyy-zagynuv-na-skhidnykh-rubezhakh.html
- ↑
https://www.zhitomir.info/news_208730.html
- ↑
https://zt.20minut.ua/Podii/u-zhitomiri-provodzhayut-v-ostannyu-put-zagiblogo-geroya---oleksandra--11636018.html
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/6172022-43773