-
Сеник Сергій Сергійович
| Сергій Сеник Сеник Сергій Сергійович | |
|---|---|
 Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергій Сергійович Сеник — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис
Сергій Сеник народився 26 лютого 1987 року в селі Звірівка (з 2020 року — Новоукраїнської міської громади) Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі, а у старших класах був учнем Новоукраїнської школи № 4. Потім вступив до машинобудівного технікуму. Під час строкової служба в ЗСУ пройшов підготовку у військовому центрі «Десна». Продовжив військову службу у танкових військах, отримав звання молодшого сержанта, був командиром танку. Після закінченню контракту із ЗСУ, для отримання професії залізничника, закінчив ПТУ, працював помічником машиніста. З 2014 року брав участь в Антитерористичній операції та Операції об'єднаних сил на сході України у складі морської піхоти Збройних Сил України протягом майже 4 років. Брав участь у захисті Маріуполя, Волновахи. Під час служби в АТО/ООС командував взводом, був поранений у боях. Нагороджений орденом та сімома медалями. Після демобілізації працював в Одесі на консервному заводі бригадиром дільниці. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований й перебував на передовій. Обіймав військову посаду — командир танка. Загинув Сергій Сеник 14 березня 2022 року біля с. Червоне Миколаївської області. Поховали загиблого на Алеї Героїв Новоукраїнської громади 2 квітня 2022 року. Цей день було оголошено жалобним у Новоукраїнській громаді[1].
Родина
У загиблого залишилася мама та дружина Яна (у шлюбі з 2016 року).
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].