-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сергієнко Ігор Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 21:47, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергієнко Ігор Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

́Ігор Володи́мирович Сергіє́нко (, м. Сновськ, Чернігівська область — Шаблон:ДС, м. Київ) — солдат, кулеметник стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 22 травня 1984 року в тодішньому місті Щорс. Згодом родина перебралась до Городні, де, в 2001-му році, закінчив загальноосвітню школу № 2.

У 2001—2002 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ водієм бронетранспортера в смт Десна, в 169 навчальному центрі Збройних сил України.

Мобілізований 15 травня 2014 року Городнянським районним військовим комісаріатом. Служив кулеметником 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2» (військова частина польова пошта В3137). Учасник Антитерористичної операції на сході України з 2014 року.

14 вересня 2014 року отримав тяжке поранення під час бою біля міста Дебальцеве Донецької області. Помер 22 вересня 2014 року в Головному військово-медичному клінічному центрі у Києві.

Похований на цвинтарі в Городні 24 вересня 2014 року. Самотніми залишились дружина та донька[1].

Нагороди та вшанування

Дошка пам'яті Ігоря Сергієнка, Романа Нітченка та Олександра Найдьона

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 18 квітня 2019 року — орденом «За мужність» III ступеня[2].
  • 8 травня 2015 року на будівлі Городнянської загальноосвітньої школи № 2 встановлена меморіальна дошка[3] та встановлено пам'ятний знак на міській Алеї Героїв[4].
  • 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» [5].

Джерела

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub