-
Соловйов Юрій Вікторович
| Соловйов Юрій Вікторович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Соловйов Юрій Вікторович (позивний «Фокс») (30.9.1979, Антрацит Луганська область, Українська РСР — 29.8.2014, під Іловайськом (Донецька область) — український військовослужбовець 2-го батальйону «Донбас».
Пропав безвісти 29 серпня 2014 року під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення.
Життєпис
Юрій Соловйов народився 1979 року у місті Антрацит Луганська область. Мешкав у м. Маріуполь Донецька область.
Улітку 2014 року добровольцем пішов на фронт. Він служив у званні солдата санітарним інструктором 6-го відділення 2-го взводу 1-ї роти спеціального призначення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» (військова частина 3027) Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України.
Обставини загибелі
Загинув Юрій Соловйов під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення, ідучи так званим «гуманітарним коридором». Востаннє його бачили в селі Червоносільське Амвросіївського району Донецької області, де колона потрапила у засідку російсько-терористичних угрупувань[1]. Тіло не знайдено. Пошуки тривають[2].
Родина
Залишились дружина та донька.
Нагороди
- Орден За мужність III ступеня (06.04.2018, посмертно)[3].
- знак народної пошани «За мужність та милосердя» (посмертно)[4].
Примітки
Джерела
- Соловйов Юрій Вікторович («Фокс») // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Солов'йов Юрій Вікторович (пошук)
22 августа 2014 года. Год назад. Иловайск. Командный пункт 39-06Шаблон:Ref-ru - ↑ Про шістьох воїнів НГУ, посмертні нагороди яких днями отримали їхні родичі
- ↑ Указ Президента України № 98/2018
- ↑ 24 травня 2017 року Урочисте нагородження знаками народної пошани «За мужність та милосердя» медиків АТО
«Прошу пробачення у рідних тих, кого не змогла врятувати. Це мій хрест. Мені з ним далі жити»…