-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Солодовник Євген Олегович

Матеріал з Разом
Версія від 21:47, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солодовник Євген Олегович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Євге́н Оле́гович Солодо́вник — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис

Закінчив Барвінківську ЗОШ № 1.

У часі війни — механік-водій, 121-ша окрема бригада зв'язку.

29 серпня 2014-го їхав на БТРі зв'язку № 004 перед «УАЗ»-ом полковника Кифоренка. Загинули під час виходу з оточення під Іловайськом біля Новокатеринівки: БТР підбили зі «Шмеля» російські десантники з відстані 30 метрів, Євген Солодовник та молодший сержант Ігор Юрковець не змогли евакуюватись, згоріли у ньому.

30-го серпня у місці обстрілу працювала група Червоного Хреста, змогли забрати тіло майора Якова Губи — встиг недалеко відстрибнути із підбитого БТР, тіло було на землі. Співробітники Червоного Хреста не змогли підступитись до розпеченого від вогню БТРа. 12 вересня пошуковці Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») дістали з БТРа останки загиблих вояків, привезли до моргу дніпропетровської 4-ї міської лікарні. Євген упізнаний за тестами ДНК.

Похований у Барвінковому. Без Євгена залишилися батьки.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 25 травня 2016-го в Барвінківській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Євгену Солодовнику.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ