-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стельмах Дмитро Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 21:53, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Стельмах
Дмитро Миколайович Стельмах
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Стéльмах Дмитрó Микола́йович (25 вересня 1982, м. Кривий Ріг — 6 жовтня 2022, с. Весела Долина[1]) — український військовик, молодший сержант, командир відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет 58-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України[1]; захисник територіальної цілісности і суверенітету України під час повномасштабної російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року; загинув у бою за Бахмут.

Біографія

Народився 25 вересня 1982 року в місті Кривому Розі, що на Дніпропетровщині. У 1997 закінчив 9 класів Криворізької загальноосвітньої школи № 74 на мікрорайоні Ювілейний, де він і проживав. Захоплювався боксом[2]. Далі вступив до Криворізького коксохімічного технікуму Національної металургійної академії України. Закінчив його у 2001 році та до початку повномасштабної російської агресії на підприємстві "АрселорМіттал Кривий Ріг". Водночас у 2009 вступив до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет". 2014 року здобув спеціальність за фахом "Машинобудування". Працював слюсарем-ремонтником у конвертерному цеху (ремонтував енергетичне обладнання) компанії[1]. Перед війною перейшов у технічну групу № 3 з ремонту та обслуговування енергоустаткування, яка була створена як пілотний проєкт[2].

У соціальних мережах "АрселорМіттал Кривий Ріг" згодом після загибелі Дмитра Стельмаха писали:

"Він часто виконував обов’язки майстра, легко знаходив спільну мову з колегами, вміло організовував роботу, багато уваги приділяв своєму розвитку, успішно виконував будь-які виробничі завдання. Дмитро мав веселу вдачу, жив на позитиві, був душею компанії"[3].

Військова служба

Військова служба Дмитра Миколайовича почалася у 2003 році у частині А2545 17-ї окремої танкової бригади Кривого Рогу, де він здобув спеціальність старшого механіка-водія середніх танків[4].

З початком повномасштабної агресії російської федерації у лютому 2022 пішов до військкомату та став до лав Української армії. До середини червня служив у роті охорони Саксаганського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області як гранатометник.

15 червня 2022 року був переведений до військової частини А4443 58-ого окремого стрілецького батальйону на посаду командира відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет[4]. У складі 58-ого батальйону молодший сержант Дмитро Стельмах сумлінно виконував свої обов’язки щодо захисту Батьківщини на Донецькому напрямку. Виконував бойові завдання поблизу міста Бахмута[2].

Загибель

6 жовтня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання Дмитро Стельмах загинув, прикриваючи бойових побратимів у районі населеного пункту Весела Долина, що на околиці Бахмута. Там він отримав множинні осколкові поранення різних частин тіла, не сумісні з життям.

До останнього подиху він був вірний військовій присязі, служив Батьківщині та народу України.

Сім'я

Батьки — Стельмахи Микола Іванович та Ніна Іванівна.

Залишилися дружина Вікторія Іванівна та два неповнолітні сини — Іван і Максим[2].

Так Вікторія Стельмаха згадувала свого чоловіка:

"Готовий був всім допомогти і допомогав, знайомим, незнайомим людям на вулиці. Віддавав останнє тому, кому погано. І наостанок віддав найцінніше — своє життя"[2].

Нагороди

Вшанування пам'яті

13 жовтня 2022 року тіло Дмитра Стельмаха поховали на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу[6].

25 листопада 2022 на сайті виконкому Криворізької міської ради було оприлюднено петицію з пропозицією установити меморіальну дошку Стельмаху Дмитру Миколайовичу на будівлі будинку № 65 на вулиці Саласюка, назвати його іменем сквер Співдружності (та «в майбутньому встановити у сквері пам’ятний знак усім криворіжцям, які загинули в протистоянні російській агресії») та/або надати ім’я Дмитра Стельмаха одній із вулиць Кривого Рогу (Рубльова, Дмитрія Донського, Байкальській, Маяковського, Васнєцова, бульвару Маршала Василевського…[7]).

17 лютого 2023 року петиція назбирала необхідну кількість підписів криворіжців до закінчення встановленого законом терміну — 3 місяці (до 25 лютого). Проте 24 лютого опівдні було оприлюднено рішення Криворізької міської ради, згідно з яким ініціативу містян відхилено. Того ж дня депутатка Криворізької міської ради від політичної партії "Сила людей" Наталія Шишка опублікувала допис у фейсбуці щодо згаданого голосування, наголошуючи на можливості упереджености й підкупности деяких своїх колег і колежанок. Зокрема в публікації указується на роль урядущої партії Кривого Рогу (станом на лютий 2023 року) — "Блок Вілкула "Українська перспектива"". Сама ж влада Кривого Рогу в листі до авторки петиції Людмили Харенко від 27.02.2023 року (як і до автора схожої петиції Володимира Жолобова, що розглядалася в той самий день) зазначила:

"Депутати Криворізької міської ради вважають за доцільне повернутися до питань перейменування топонімічних назв в місті та вшанування памʼяті всіх загиблих захисників Батьківщини після нашої Перемоги і завершення дії воєнного стану"[8].

На сайті виконкому Криворізької міської ради тепер указано, що на пленарному засіданні ХХХVI сесії Криворізької міської ради VIII скликання петицію не було підтримано (звернення Любові Горбачової)[7].

Примітки та джерела

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 https://www.youtube.com/watch?v=7Y-Omtgd_-o
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 https://history.1kr.ua/life-story/52

  3. ↑ https://rudana.com.ua/node/51466

  4. ↑ 4,0 4,1 https://krivbass.city/news/view/krivorizhtsi-zaklikayut-gidno-vshanuvati-pamyat-vijskovosluzhbovtsya-dmitra-stelmaha

  5. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/2562023-46649

  6. ↑ https://one.kr.ua/news/43742

  7. ↑ 7,0 7,1 https://pet.kr.gov.ua/ua/petition/pg/835476702_n/

  8. ↑ https://svoi.kr.ua/novyny/ne-na-chasi-deputati-krivorizkoi-miskradi-bojkotuvali-perejmenuvannya-vulicz-na-chest-zagiblih-geroiv/

Див. також

Шаблон:Учасники РУВ

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Стельмах_Дмитро_Миколайович&oldid=17924