-
Стратович Анатолій Гримович
| Стратович Анатолій Гримович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Анатолій Гримович Стратович (7 квітня 1962, Житомир, УРСР — 26 січня 2015, с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Життєпис
Народився 7 квітня 1962 року в місті Житомирі. У 1977 році закінчив 9 класів Житомирської середньої школи № 34 (нині — Житомирський міський колегіум).
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил Радянського Союзу. Служив в військах спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Радянського Союзу. Під час проходження строкової військової служби брав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції Гідності. Брав активну участь у діяльності Громадського Об'єднання «Самооборона Житомирщини», зокрема, у заходах з охорони громадського порядку та наданні волонтерської допомоги підрозділам Збройних Сил України у районі Антитерористичної операції.
В серпні 2014 року добровільно звернувся до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату та був направлений для проходження військової служби за мобілізацією в 95-у окрему аеромобільну бригаду. Снайпер роти снайперів.
Загинув 26 січня 2015 року виконуючи завдання з евакуації поранених бійців з поля бою в районі с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область, поблизу поблизу Донецького аеропорту. Разом з Анатолієм загинули прапорщик Михайло Рачок, солдат В'ячеслав Гага, солдат Денис Синюк, сержант Олександр Білокуров. Зазнав поранень старший лейтенант Костянтин Султанбагомаєв та старший солдат Микола Вознюк.
По смерті залишилися мати, дружина, двоє дітей і двоє внуків.
1 лютого 2015 року похований у м. Житомир, Смолянське військове кладовище.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- 17 листопада 2015 року в місті Житомирі на фасаді будівлі Житомирського міського колегіуму (вулиця Івана Мазепи, 18), де навчався Анатолій, йому встановлено меморіальну дошку[2][3].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[4][5].