-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Суский Вадим Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 21:53, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суский Вадим Миколайович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Вади́м Микола́йович Су́ский — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Батько був військовим, приїхали до Славути з колишньої НДР. Згодом родина переїхала до ПНР, де він і здобув середню освіту. Закінчив Кам'янець-Подільське військове інженерне училище ім. Маршала Харченка, Київську академію інженерних військ.

Служив у військових частинах Острога, Ізяслава, Володимира-Волинського. З 2004 року — в Самборі. Командир батальйону, 703-й інженерний полк.

Два місяці знаходився на кордоні з окупованим Кримським півостровом. На Донбасі його батальйон був мало не в усіх гарячих точках. Загинув 31 серпня 2014-го внаслідок підриву автомобіля під Маріуполем на невизначеному вибуховому пристрої, здетонували міни, які військовики перевозили. Також загинули Володимир Дорошенко, Ігор Бжостовський, Андрій Струсь, Роман Малецький, Ігор Шубак, четверо були поранені.

Вдома залишилися дружина Тетяна, 12-річний син Володимир та 10-річна донька Юлія. Похований у Славуті.

14 квітня у Славуті, у школі-гімназії № 5 відкрито меморіальну дошку Вадимові Сускому.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (26.2.2015, посмертно).
  • почесний громадянин міста Славута (посмертно)

Див. також

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ