-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Тищенко Олександр Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 21:54, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тищенко Олександр Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:ОднофамільціШаблон:Однофамільці-тезки

Олекса́ндр Микола́йович Ти́щенко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився в селі Мигалки Бородянського району, проживав в смт Бородянка.

Добровольцем пішов до війська з перших днів війни. Солдат 1-го відділення зенітного артилерійського взводу 1-ї роти охорони зведеного загону «Дика качка» Повітряних сил ЗСУ. Відряджений в зону бойових дій з 40-ї бригади тактичної авіації, номер обслуги.

13 квітня 2015-го під час одного з обстрілів терористами українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу Авдіївки уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з набоями в бліндажі. Від вибуху загинули Олександр Тищенко, Олексій Вовченко, Дмитро Гура, Василь Путаненко, Богдан Гончаренко.

Упізнаний за експертизою ДНК. 23 вересня 2015 року похований у Мигалках.

Без Олександра лишилися батьки, дружина, донька 2010 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 553/2015 від 10 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub