Филипчук Андрій Михайлович

Андрій Михайлович Филипчук
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрій Михайлович Филипчук (позивний «Сірий»; 25 вересня 1989, с. Хишевичі, Львівська область — 2 лютого 2023, біля м. Кремінна, Луганська область) — український археолог, науковець, історик, військовослужбовець, солдат 103 ОБрТрО Збройних сил України. Член Спілки археологів України та ГО «Підгірці–Шолом». Син Михайла Филипчука.

Життєпис

Андрій Филипчук народився 25 вересня 1989 року в селі Хишевичі, нині Великолюбінської громади Львівського району Львівської области України.

Навчався в Коропузькій загальноосвітній школі (2006), історичний факультет (2011, диплом магістра з відзнакою, спеціальність — археологія) та аспірантуру (2014, спеціальність — археологія) Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працював науковим співробітником ПП «Центр пам'яткоохоронних досліджень» (2010—2011); асистентом кафедри історії середніх віків та візантиністики (2015), науковим співробітником науково-дослідної частини (2015, 2018—2019) Львівського національного університету імені Івана Франка.

Від 2015 — заступник директора з наукової роботи Історико-культурного заповідником «Давній Пліснеськ». Гід-екскурсовод по Львову та Пліснеську.

25 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. Служив в 103-й окрема бригаді ТрО Збройних сил України. Мав навички бойового медика та навідника СПГ-9 «Спис». Брав участь в бойових діях на територіях Луганської та Донецької областей. Загинув 2 лютого 2023 року біля м. Кремінна на Луганщині.

Похований 10 лютого 2023 року на Личаківському військовому цвинтарі.

Археологічна діяльність

Учасник численних археологічних експедицій, головних робіт Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка, очолюваного його батьком — відомим археологом Михайлом Филипчуком (від 2000). Під керівництвом батька працював у Пліснеській археологічній експедиції (2003—2014) де пройшов шлях від різноробочого до керівника одного з розкопів (спрямованого, переважно, на вивчення фортифікацій городища).

Керівник Пліснеської археологічної експедиції заповідника «Давній Пліснеськ» (2016—2021). Експедиція проводить, як стаціонарні роботи (на Пліснеську), так і розвідкові роботи в околицях згаданого археологічного комплексу. Основна увага в стаціонарних роботах приділена вивченню дитинця літописного міста Пліснеська ХІІ–ХІІІ ст., курганного могильника ХІ–ХІІ ст., а також забудови численних площадок слов'янського городища ІХ–Х ст. З найголовнішого, протягом 2016—2020 рр. вдалося дослідити три лінії захисту давнього городища, розкопати шість курганів ХІ–ХІІ ст., відкрити християнський цвинтар ХІІ–ХІІІ ст., частину ремісничого гончарного осередку кінця ІХ–Х ст., косторізну майстерню Х ст. та низку об'єктів житлового та господарського призначення слов'янського й давньоукраїнського (руського) періодів. Розвідковими роботами в околицях Пліснеська виявлено десятки різночасових археологічних пам'яток, а також проведено розвідкові розкопки на унікально збереженому поселенні Х–ХІ ст. Зарваниця V (Золочівський район).

Очолював археологічні експедиції:

• археологічні обстеження узбережжя р. Дністер (Тисменицький р-н., Івано-Франківська обл.; 2012);
• археологічні розвідки у басейні р. Верещиця (Городоцький р-н., Львівська обл.; 2013);
• археологічні розвідки на території та в околицях сс. Романів, Підгородище (Перемишлянський р-н., Львівська обл.; 2014);
• дослідження слов'янського городища поблизу с. Кровинка (Теребовлянський р-н., Тернопільска обл.; 2014);
• археологічна експедиція у північній частині Пліснеського археологічного комплексу (2015—2016).

Брав активну участь в археологічних експедиціях:

• дослідження античної Ольвії (Очаківський р-н., Миколаївська обл.; 2000);
• Пліснеська археологічна експедиція Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка (різноробочий, лаборант, керівник розкопу) (2003—2014);
• розкопки культового городища у с. Підгородище (Перемишлянський р-н., Львівська обл.; 2005);
• пілотний проєкт «Бурштиновий шлях» (суцільні археологічні обстеження р. Золота Липа; 2005—2006);
• розкопки античної Тіри (м. Білгород-Дністровський; 2007);
• Археологічний кадастр України (Львівська область; 2008—2009, 2011);
• Західноподільська археологічна експедиція Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка (дослідження городища Лошнів — 2008, дослідження городища Лисичники — 2009; Тернопільська область).

Наукова діяльність

Підготував до захисту дисертацію «Археологічні пам'ятки празько-корчацької культури в басейнах рік Прут та Дністер» (керівник — кандидат історичних наук, доцент Білас Наталія Михайлівна).

Сфера наукових інтересів — археологія та рання історія слов'ян, старожитності Пліснеського археологічного комплексу. Автор понад 150 наукових та науково-популярних праць, з них — 30 статей у фахових наукових виданнях, 5 брошур та 1 наукова монографія.

Праці: Шаблон:2 стовпці

• Филипчук, А. Міграційні процеси слов'ян V—VІІ ст. у Верхньому, Середньому Подністер'ї та Верхньому Попрутті (за матеріалами стаціонарних і розвідкових досліджень) // Вісник інституту археології. — 2010. — Вип. 5. — С. 61—83.
• Филипчук, А. Прикарпатська прабатьківщина слов'ян перед їхнім розселенням у V—VІІ ст. (у світлі нових досліджень) // Вісник інституту археології. — 2011. — Вип. 6. — С. 52—61.
• Филипчук, А. Деякі аспекти хронології празьких старожитностей Південно-західної Волині та українського Прикарпаття // Вісник інституту археології. — 2012. — Вип. 7. — С. 33—58.
• Филипчук, А. До питання про городища празької культури // Карпатика. — Вип. 41. — Ужгород, 2012. — С. 59—84.
• Филипчук, А. Проблема походження старожитностей празького типу: стан та перспективи дослідження // Наукові студії. Історико–краєзнавчий музей м. Винники. — Львів-Винники, 2013. — Вип. 6. — С. 271—274.
• Fylypčuk А. O pitanju početne etape slavenskih migracija gornjim tokom Zapadnog Buga te Gornjim i Srednjim Podnistrov'jem // Ukrajinski Karpati: etnogeneza–arheologija–etnologija. Zbornik radov (prijevod s ukrajinskoga). — Zagreb, 2014. — S. 71—94.
• Филипчук А. Деякі аспекти інтердисциплінарних підходів до вивчення старожитностей Прикарпаття і Волині третьої чверті І тисячоліття н. е. // Вісник Інституту археології. — 2015. — Вип. 10. — С. 10—29.
• Филипчук, А. Деякі питання теорії формування культурного шару слов'янських пам'яток раннього середньовіччя // Вісник Інституту археології. — Л., 2016. — Вип. 11. — С. 49—65.
• Филипчук, А. Слов'янські міграції V—VІІ ст. та їхній вплив на етнокультурну ситуацію у верхів'ях Західного Бугу, Верхньому та Середньому Подністров'ї // Народознавчі зошити. — 2017. — № 4 (136). — С. 820—827.
• Филипчук М., Филипчук А. Пліснеське городище у світлі нових досліджень // Пліснеські старожитності. — Л., 2017. — Вип. 2. — С. 7—17.
• Филипчук, А. Давній Пліснеськ: історія та міфи / Studia historia. — Л., 2018. — Вип. 1. — 56 с.
• Филипчук, А. Чи існувала прикарпатська прабатьківщина слов'ян / Studia historia. — Л., 2018. — Вип. 2. — 28 с.
• Филипчук, А. Давній Пліснеськ хроистиянський / Studia historia. — Л., 2019. — Вип. 3. — 64 с.
• Филипчук, А. Фібули з давньослов'янського культового центру у Пліснеську Пліснеськ хроистиянський / Studia antiquitatis. — Л., 2019. — Вип. 1. — 44 с.
• Филипчук, А. Археологія християнських некрополів літописного Пліснеська. — Л., 2020. — 136 с.

Вшанування пам'яті

У березня 2023 року у Львові провели екскурсію-реквієм на честь Андрія Филипчука.

Джерела

• Андрій Филипчук // Платформа пам'яті Меморіал.
• Андрію Михайловичу Филипчуку — 30! // Пліснеські старожитності. — Вип. 4. — Л., 2019. — С. 227—228.
• Дирекція // Адміністрація історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ».
• Пам’яті археолога, солдата 103-ї окремої бригади ТрО Андрія Филипчука // Укрінформ. — 2023. — 1 квітня.
• Сьогодні Львів попрощається з чотирма Героями (оновлено) // galinfo. — 2023. — 10 лютого.

Посилання

• Андрій Филипчук // Аcademia.edu.
• Андрій Филипчук // Чтиво.
• Як воно — працювати археологом у другому поколінні // УП.Життя. — 2018. — 12 березня.
• Археолог, який відкрив світові «Давній Пліснеськ» // Гал-інфо. — 2017. — 31 липня.

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ