-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Фірсов Дмитро Борисович

Матеріал з Разом
Версія від 21:55, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фірсов Дмитро Борисович
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро Борисович Фірсов ( — Шаблон:ДС) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Дмитро Фірсов народився 5 січня 1980 року в Грузії, в родині військовослужбовців. Згодом сім’я переїхала в Донецьк.

Після початку російської агресії він фактично одразу взяв до рук зброю й пішов обороняти рідну землю. Спочатку був добровольцем у батальйоні «Донбас», допомагав евакуйовувати українських бійців з іловайського котла. А за кілька місяців перейшов у 93-тю бригаду, яка стала для нього рідним домом у прямому й переносному сенсі. Адже у графі “домашня адреса” він зазначав номер військової частини.

Загинув 6 березня 2020 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Кримське (Новоайдарський район на Луганщині) внаслідок підриву БМП на закладеному вибуховому пристрої. Ще троє військовослужбовців отримали мінно-вибухові травми.

9 березня 2020 року похований на Алеї Слави міського кладовища Вінниці.

Залишились дружина та син.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 671/2015 від 1 грудня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».[1]
  • Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту».
  • Нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
  • Указом Президента України № 601/2020 від 29 грудня 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ