-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шевченко Ігор Станіславович

Матеріал з Разом
Версія від 21:58, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Ігор Станіславович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці І́гор Станісла́вович Шевче́нко ( — Шаблон:ДС) — полковник (посмертно), Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Життєвий шлях

У 2003 році Ігор Шевченко закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

В рамках військової служби перебував на офіцерських посадах начальника відділення штабу, начальника зміни та начальника групи відділу різних військових частин, офіцера та старшого офіцера відділу управління ГУР МОУ.

Брав участь у миротворчих операціях у Республіці Ліберії та Косово[1].

Бойовий шлях

10 лютого 2015-го близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Тоді ж загинули Євген Бушнін, Володимир Глубоков, Віктор Дев'яткін, Володимир Довганюк, Денис Жембровський, Михайло Ілляшук, Сергій Хаустович, Сергій Шмерецький, 29 вояків зазнали поранень.

Без Ігоря лишились дружина, дочка, батьки, брат.

Похований в Києві на Лісовому військовому кладовищі.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub